Дорогія братія і сєстрьі во Святой Фофудьє.
Вотъ такъ жьівьошь на чужбінє, "а кругомъ чужьіє люді, а кругомъ чужой народъ...". І вьіходішь утромъ с канонічного будуна, понєжє всю ночь напрольотъ прічащалссо во здравіє святъ батюшкі нашєга Путєна і відішь іх отвратітєльніє рожьі... Спускаєшься от ніхъ в подзємку - і тамъ онє! Ухмьіляютссо, іздєваютссо... Нє понімаютъ ні твоєй ісконності, ні канонічності со скрєпамі. Просішь по-чєловєчєскі: "От'ієпісь, уважаємьій. Какъ брата прошу - убєрі, пожалуйста, своі рукі, уважай мойо пространство, закрой свой іпальнікъ жолтая косая бібізяна". І встрєчаєшь полноє нєпоніманіє в іх бєздуховньіх глазах, а вскорє оказьіваєшься жєртвой іх жьідовской бєздуховності, отчєго пріходішь в сєбя на полу, гдє і дожьідаєшся пріходу городовьіх, которьіє упєкаютъ тєбя за твою жє духовность і скрєпьі в холодную... "Какъ страшно жьіть!!!" Здрімъ двіжєлубокъ і ужосаємссо!
Click to view
Хвільма трофєйная, хєройскі отбіта
в жьідо-бандєровскомъ прітонє. Пока отбілвалъ, знаєтє лі, поіздєржалссо. Прошу компєнсіровать расходьі кто чємъ можьідъ!
*і нємєдлєнно вьіпілъ*