план жидо-сатаністів по руйнуванню білої цивілізації
Richard Andrew Cloward та Frances Fox Piven, професори з Columbia University School of Social Work, ще в середині ХХ століття сформулювали новий спосіб боротьби з капіталізмом, який повинен був використовувати вразливість існуючої американської системи з метою її руйнування, який отримав назву Cloward - Piven Strategy, «Стратегія Кловард-Півен» (Cloward-Piven strategy) , була викладена в травні 1966 року в лівому журналі The Nation в статті «Значимість бідних: стратегія позбавлення від злиднів» (The Weight of the Poor: A Strategy to End Poverty).
Автори заявили про те, що соціалістична революція неможлива, без обвалення існуючої системи, яка згладжує протиріччя і утихомирює "потенційні революційні класи".
Для цього потрібно розхитати систему "умиротворення", щоб на її уламках знедолені люди здійснили нарешті довгоочікувану революцію.
Тому для цього потрібно змусити якомога більше людей отримувати допомогу і постійно вимагати її збільшення, погрожуючи масовими заворушеннями. Тоді, рано чи пізно, система соціального забезпечення впаде, відправивши за собою в могилу і всю капіталістичну Америку.
Параліч бюрократичного апарату, банкрутства тощо - потягнуть за собою фінансову і політичну кризу, що спричинить за собою хаос і безладдя, а далі і революцію.
Особливу увагу було приділено Нью-Йорку, як стартовому майданчику.
Їх стратегію прийняв негритянський радикал George Wiley, який організовував екстремістські групи, вривався в офіси державних установ, влаштовував марші і демонстрації, сутички з поліцією, вимагаючи все більших і більших подачок. Його організація (National Welfare Rights Organization) зростала, відкриваючи свої відділення по всій країні.
Стратегія приносила "успіх". Кількість людей, що сидять на соціальній допомозі зросла більш ніж удвічі з 4.3 млн до 10.8 млн,
- За 4 роки (з 1966 р.) витрати Нью-Йорка на соціальну допомогу - зросли з 400 млн до 1 млрд.
- 28 відсотків бюджету йшло "на бідних".
- У 1975 році, місто фактично оголосило про банкрутство, і лише в останній момент був врятоване позиками.
На той момент, повного краху всієї системи не вийшло. Але стратегія показала свою ефективність.
Мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані вже тоді звинуватив конкретних лівих вчених та активістів в економічному саботажі
Він сказав:
«Це не була випадковість. Це результат політики і дій, спрямованих на те, щоб якомога більше людей сиділо на соціальній допомозі».
А Кловард і Півен просто перейшли в іншу сферу, і почали "перезавантажувати систему" вже в процедурах проведення виборів, руйнуючи ненависне їм суспільство під прикриттям красивих гасел.
