"Украінє нужен міръ",
Коли я чую, що "Украінє нужен міръ", від тих ,які у 2019 році кричали «какая разніца» , пригадуються мені страшні часи Батуринської трагедії, триста років тому (2 листопада 1708 року.)
Був там такий собі полковник Ніс, який так бажав миру, що вказав Меншикову на підземний хід.
Пам'ятаєте, який мир настав? - вирізали ціле місто, 16 тисяч - дітей, жінок, старих та вояків.
По всій Україні пронісся страшний вихор страт.
А тих, кому "пощастило" - висилали до Сибіру, на Соловки та до Архангельська.
А потім, в оточеному драгунами Глухові провели страшну виставу на три дії - колесували очільників козацької держави, проголосили анафему Мазепі і - здогадались? - саме так! - провели ВИБОРИ!.
Гетьманську булаву, за режисурою царя, вручили полохливому 62річному Іванові Скоропадському, і той склав присягу на вірність Петрові.
Так почалась ера нащадків Івана Носа, яка після Полтавськї битви на цілі століття наперед визначила долю козацької України як однієї з провінцій хижої імперії.
Невже Носи відберуть наш сьогоднішній шанс? Невже не зрозуміло, що ми отримаємо від цих миротворців?
І який "мир" запанує на нашій землі?