Закон 8271: ЗЕкримінальне право проти УКРАЇНСЬКОГО СОЛДАТА
Закон 8271: кримінальне право проти бійця
Майже через 1,5 місяці після прийняття, на жаль, Президент підписав скандальний закон № 8271 щодо посилення відповідальності військових за низку злочинів, вчинених під час проходження військової служби. Джерело: https://censor.net/ua/b3397508
закон передбачає від п’яти до одинадцяти років з реальним відбуванням покарання за ґратами, і ніяких звільнень з випробовуванням чи меншої санкції, ніж передбачена статтею. До прийняття законопроекту призначити покарання теж була можливість, але зараз суди позбавляють власного розсуду щодо врахування пом’якшувальних обставин.
виникає найбільше запитання: чому одні матимуть право на пом’якшення (наприклад, обвинувачені за статтями про умисне вбивство, зґвалтування, державну зраду), а діючі військовослужбовці за цілою низкою статей - ні.
Так, навіть людей, які мають підозри у наведенні ракет на рідні міста - можна звільнити від покарання з випробуванням або врахувати пом’якшувальні обставини, а для бійця, який по коліна в болоті стоїть вже шостий місяць у Бахмуті - це надто м’яке ставлення, на думку законодавця. На моє глибоке переконання, це від нерозуміння того, через що проходять наші військові щоденно.
Проаналізувавши справи, які містяться у судовому реєстрі, з упевненістю можу сказати: таких справ не так багато, і фактично у кожній є суттєві пом’якшуючі обставини, які суд враховував при винесенні вироку. Наприклад, боєць, який залишив позиції, але до того у лютому добровільно з’явився у військкомат і підставив державі плече. Ми точно хочемо закрити його на 6 років? Або боєць, який має на утриманні стареньку маму з інвалідністю і двох неповнолітніх братів. Посадимо його за те, що він схибив, на 7 років? Або боєць, який має нагороди «За мужність» ще з часів АТО/ООС від Президента і який знає жахи цієї війни, і, з високою долею імовірності - ПТСР ще з тих часів. Невже ми хочемо закрити його на 10 років за те, що залишив позицію, припустимо, неумисно за певних обставин?
Інше питання, чому не було за 9 років війни жодної гучної справи за порушення відповідних статей ККУ або чому їх досі так мало, якщо перед нами стоїть глобальна проблема з такими порушеннями військовослужбовців?
На жаль, деякі недобросовісні військовослужбовці використовували цю лазівку для того, щоб укласти угоду з прокурором і таким чином уникнути служби в гарячих точках. Але переконана, що це вирішується вказівкою прокурорам ретельніше вивчати мотивацію підозрюваних та обвинувачених, а не чесати всіх одним гребінцем.
Я часто буваю на фронті. І бачу, що там відбувається, тому мені не вийде дорікати браком обізнаності. Знаю запит комбригів, але переконана, що покарання, які вводяться, абсолютно непропорційні. Вони несправедливі і неспівмірні тяжкості вчиненого злочину.
Зворотньо, можу зауважити, що така складна, але стратегічна конструкція, як морально психологічне забезпечення у військах, нарешті має стати не порожнім місцем, а колосальною роботою замів командирів, результатом якої має бути показник кількості правопорушень і порушників. Саме така робота стане кроком до стандартів НАТО, а не тупе залякування та заганяння до тюрем в нашому пікселі.
В умовах найтяжчої війни надважливо будувати правову країну із правом на справедливий суд, на справедливий юридичний розгляд і на можливість реального захисту в умовах війни. Бо саме заради цього ми і воюємо. За вибір і свободу бути далеко від північних сусідів у всіх відношеннях, не лише територіальному.
Джерело: https://censor.net/ua/b3397508
Майже через 1,5 місяці після прийняття, на жаль, Президент підписав скандальний закон № 8271 щодо посилення відповідальності військових за низку злочинів, вчинених під час проходження військової служби. Джерело: https://censor.net/ua/b3397508
закон передбачає від п’яти до одинадцяти років з реальним відбуванням покарання за ґратами, і ніяких звільнень з випробовуванням чи меншої санкції, ніж передбачена статтею. До прийняття законопроекту призначити покарання теж була можливість, але зараз суди позбавляють власного розсуду щодо врахування пом’якшувальних обставин.
виникає найбільше запитання: чому одні матимуть право на пом’якшення (наприклад, обвинувачені за статтями про умисне вбивство, зґвалтування, державну зраду), а діючі військовослужбовці за цілою низкою статей - ні.
Так, навіть людей, які мають підозри у наведенні ракет на рідні міста - можна звільнити від покарання з випробуванням або врахувати пом’якшувальні обставини, а для бійця, який по коліна в болоті стоїть вже шостий місяць у Бахмуті - це надто м’яке ставлення, на думку законодавця. На моє глибоке переконання, це від нерозуміння того, через що проходять наші військові щоденно.
Проаналізувавши справи, які містяться у судовому реєстрі, з упевненістю можу сказати: таких справ не так багато, і фактично у кожній є суттєві пом’якшуючі обставини, які суд враховував при винесенні вироку. Наприклад, боєць, який залишив позиції, але до того у лютому добровільно з’явився у військкомат і підставив державі плече. Ми точно хочемо закрити його на 6 років? Або боєць, який має на утриманні стареньку маму з інвалідністю і двох неповнолітніх братів. Посадимо його за те, що він схибив, на 7 років? Або боєць, який має нагороди «За мужність» ще з часів АТО/ООС від Президента і який знає жахи цієї війни, і, з високою долею імовірності - ПТСР ще з тих часів. Невже ми хочемо закрити його на 10 років за те, що залишив позицію, припустимо, неумисно за певних обставин?
Інше питання, чому не було за 9 років війни жодної гучної справи за порушення відповідних статей ККУ або чому їх досі так мало, якщо перед нами стоїть глобальна проблема з такими порушеннями військовослужбовців?
На жаль, деякі недобросовісні військовослужбовці використовували цю лазівку для того, щоб укласти угоду з прокурором і таким чином уникнути служби в гарячих точках. Але переконана, що це вирішується вказівкою прокурорам ретельніше вивчати мотивацію підозрюваних та обвинувачених, а не чесати всіх одним гребінцем.
Я часто буваю на фронті. І бачу, що там відбувається, тому мені не вийде дорікати браком обізнаності. Знаю запит комбригів, але переконана, що покарання, які вводяться, абсолютно непропорційні. Вони несправедливі і неспівмірні тяжкості вчиненого злочину.
Зворотньо, можу зауважити, що така складна, але стратегічна конструкція, як морально психологічне забезпечення у військах, нарешті має стати не порожнім місцем, а колосальною роботою замів командирів, результатом якої має бути показник кількості правопорушень і порушників. Саме така робота стане кроком до стандартів НАТО, а не тупе залякування та заганяння до тюрем в нашому пікселі.
В умовах найтяжчої війни надважливо будувати правову країну із правом на справедливий суд, на справедливий юридичний розгляд і на можливість реального захисту в умовах війни. Бо саме заради цього ми і воюємо. За вибір і свободу бути далеко від північних сусідів у всіх відношеннях, не лише територіальному.
Джерело: https://censor.net/ua/b3397508