Грозний перед штурмом 1994 рік. Сашко Білий.
Click to view3-22 -українці -добровольці- Олександр Іванович Музичко, відомий також як Сашко Білий
Сашко Білий. ІЧКЕРІЯ-1994 РІК
Народився 19 вересня 1962 року у місті Кізелі Пермської області Російської РФСР у українсько-білоруській родині репресованих Івана Дмитровича й Олени Павлівни Музичків. Предки Олександра Музичка воювали у Армії УНР. Брат діда Олександра Музичка воював в УПА. Три дядьки Олександра Музичка воювали в УПА і загинули від репресій.
Після проголошення незалежності України отримав українське громадянство. Створив у Рівному першу націоналістичну організацію СНУМ (Спілка незалежної української молоді), згодом став членом Української національної асамблеї, а після подій ГКЧП - загонів УНСО на Рівненщині[4].
У 1994 році, під час першої чеченської війни, командував загоном УНА-УНСО «Вікінг», який воював у складі підрозділу польового командира Шаміля Басаєва, був особистим охоронцем президента Чечні Джохара Дудаєва.
Під час першої чеченської війни отримав позивні «Білий»
У ніч з 24 на 25 березня співробітники ГУБОЗ, зокрема спецпідрозділи «Сокіл», спецоперацію з затримання поблизу м. Рівне. Перший заступник міністра ВС України Володимир Євдокимов наголосив, що Музичко під час затримання відкрив вогонь, і співробітники міліції у відповідь почали стріляти по ногах, а потім, під час самого затримання, лунали постріли.
Музичка було двічі поранено у ногу з табельної зброї, інші три постріли були зроблені з його власного пістолета після того, як правоохоронці повалили його на землю.
Пізніше перший заступник міністра внутрішніх справ Володимир Євдокимов заявив, що Сашко Білий застрелився під час затримання[17]. Знайомий Олександра Музичка Сергій Пандрак, в ефірі Громадського ТБ заперечив, що Сашко сам себе застрелив[18]:
26 березня Аваков підписав Наказ про призначення та проведення службового розслідування[19]. Згідно з висновком комісії МВС, Музичко сам випадково вистрелив у себе, а правоохоронці під час затримання діяли відповідно до законодавства.
Прощання з Олександром Музичком відбулося 26 березня 2014. Почесті були організовані на рівні загиблих героїв «Небесної сотні». Попрощатися з загиблим до Рівненського обласного музично-драматичного театру прийшли побратими, рівненські політики, прості громадяни та депутати (загалом кілька тисяч люду)[26].
Далі похоронна процесія вирушила центральною вулицею міста до Свято-Покровського собору, де відбулася панахида. У колоні пройшли активісти «Правого сектору» з Рівного й інших регіонів, а також прості рівняни. Процесія, попри сильний дощ, зібрала кілька сотень людей. Вона повністю перекрила рух в центрі міста, зупинялась перед Свято-Воскресенським собором, майданом Незалежності та пам'ятником Климу Савуру. Загиблого проводжали скандуванням «Наша земля - наші герої!», «Героям тричі слава!», «Сашко - герой!».
На похороні був присутній лідер партії «Правий сектор» Дмитро Ярош
- 27 березня 2014 Рівненська міська рада оголосила загибель Олександра Музичка політичним вбивством і закликала міністра внутрішніх справ Арсена Авакова подати у відставку.
- 31 березня 2014 Луцька міська рада оголосила загибель Олександра Музичка політичним вбивством і закликала міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і його заступника Володимира Євдокимова подати у відставку.