До майбутньої історії вітчизняного фантастикознавства
У «Літературознавчому словнику-довіднику» (2007) у статті «Фентезі» згадуються такі автори, як «Д. Лавкрафт» (ймення, як і весь список, у якому він присутній, цільнотягнуті з радянської «КЛЭ»), «Е. Плаккет» (лорд Дансейні, Edward Plunkett), «В.-Л. Гуїн», я й не кажу про «Толкієна», автора роману «Володар кілець». Елджернон Блеквуд на сусідніх сторінках отримав ініціали «А.» та «Е.»; Лавкрафт, до речі, теж через сторінку став «Х.-В.».
«Нині Ф. пропонує свій наратив завдяки віртуальній присутності гіпертексту, модельованого комп’ютером». «Ф. захопив чимало світових літератур, став характерним для творчості […] Г. Майнрінк, […] А. Бей Кареса […]».
Ось так ми й жили ще недавно.