Підсумки року
Всі живі, дякувати Богу і ЗСУ. Все інше - другорядне.
Зрозумів, що для мене 22 місяці після 24.02 злилися в один рік: треба докладати певних зусиль, аби пригадати, що сталося в 2022, а що в 2023-му. Добре, що ФБ і звіт по роботі дозволяють перевірити, що й коли було.
Щось робив, нічого не встигав. Вийшли перший том «Шевченка у спогадах», кілька статей, збірка Квітки у «Віваті» (Стороженко буде невдовзі - там виявилося більше роботи, ніж я гадав), післямова і примітки до Сюзанни Кларк, редагування та коментарі до Еви Томпсон (це робили разом із Вікою). Старе оповідання «Носатий і фавн» (чверть століття, господибожемій) вийшло в англійському перекладі. Підписав договір на нову книжку (чергова антологія; ні, не продовження «Крім “Кобзаря”»; тримаю інтригу), попередньо домовився про ще одну книжку, яку треба нарешті дописати. Ну, і шевченківські проєкти «Критики» (зверніть увагу на множину!) ніхто не скасовує. Читав лекції, онлайн та в аудиторіях. Бачити, як студент(к)и думають - мабуть, найбільша втіха професії. Закінчується старий контракт, з січня починається новий, на півтора роки. Ми закінчили ремонт у кімнаті, який почався ще влітку 2021-го. Була Шевченківська премія і, як додаток до неї, milk of human kindness у соцмережах та ЗМІ.
Дякую тим, хто був поруч - реально і віртуально.
Далі буде.