Feb 10, 2007 21:14
Я так скучив за нею. За її ніжним голосом. Майже два тижні розлуки. Тяжкої, як Сізіфова праця. Терпкої, як нестигла айва восени. Я так хочу тебе обійняти, але руки обіймають повітря. Я торкаюся до долоньки...Але ні, це знову моя ліва рука.
Дістаю диск із твоїм голосом, і відчуваю твій подих. Твоє шепотіння, відчай радості, шаленство ніжності. Твій язичок торкається мого вуха. Я розплющую очі - це лише сон, навіяний твоїм записом. C.C.Catch, я радий тебе чути.
Коли руйнуються авантюри, загнивають поховані з ними радості. Коли щойно народжена закоханість умирає від бризку бруду з-під автомобіля, або нестачі бабла на троянду чи букетик польових квітів. Рятує лише твій голос - 'I can lose my heart tonight'. Ні, я не втрачу свого серця - я подарую його ТОБІ на день Валентина.
Приходить розуміння, що я - не агент 007. Навіть не герой нашого часу. Під час моєї втечі з Києва в одне місто на півдні України, зайшов у туалет на вокзалі. Там почув твій голос - 'Strangers by night'. Ми незнайомі...I want to CATCH you. Але мене ловить світ, відсутність капіталу і менти...
Я знову в Києві. Насолоджуюся твоїм шепотінням. Твоїм співом. Ні, не мастурбую. Мої почуття значно вищі. Але ти не читаєш мій ЖЖ. А я не маю твоєї аськи...
транс,
любовь к звездам,
диско 1980-х,
романтика,
разлука,
Пересвіт,
c.c.catch