"Новости украинской географии", или "Если бы на месте России был океан"

[SergBrNord]

Вчера на сайте Новой Украинской Школы появился материал "На атолле Воронеж выросла первая пальма": идеи для уроков географии на тему "Если бы на месте росии был океан" (орфография оригинала сохранена). В тексте приводятся рекомендации учителок о том, при изучении каких тем можно рассматривать с детьми "океанизацию" России, а также предлагаются задания по этой теме.
Например:

• Нужно ли делать озеро на месте Калининградской области - стоит ли отдать ее какому-​нибудь государству? Если да, то какому?
• Какой могла бы быть судьба Карелии, если бы она не была "океанизирована"?
• Представьте, что исчезновение России открыло новый морской путь, соединяющий Северную Европу с Азией. Нарисуйте на карте новый судоходный маршрут, который вы хотели бы проложить. Какие страны получат наибольшую выгоду от этого нового маршрута? Почему?
• Океан, заменивший Россию, таит в себе множество неразведанных тайн. Какие научные исследования можно провести в этом новом океане? Как изучить глубины океана и подводный мир? Попытайтесь спрогнозировать распространение жителей подводного мира, создайте условные обозначения.
• Что будет с Днепром (рекой), если на месте России будет океан? Ведь истоки реки - на территории современной Российской Федерации.
• Каким будет климат Украины, если на северо-​востоке появится водяное зеркало такой величины?

Совестливо попячено с АШ

Далее - складирование материала непосредственно с сайта. Сначала - перевод, затем - оригинал. Все ходы будут записаны.

[Перевод]

”На атолле Воронеж выросла первая пальма": идеи для уроков географии на тему " Если бы на месте России был океан”
Темы статьи: учителям, география, материалы для уроков, российская агрессия
26 мая 2024

Идею для уроков географии по теме "Если бы на месте России был океан” редакции подсказала современная украинская литература. У Харьковской поэты Дарьи Зориной есть верлибр, в котором автор обдумывает эту идею:
мне особенно нравится океан Северной Азии
монгольские дети собирают крабов во время отлива
на серфинг спотах казахстанского побережья высокий сезон
в белорусские порты заходят траулеры с тунцом
в районе Московского желоба вновь зафиксирована вулканическая активность
на атолле Воронеж выросла первая пальма со времен ядерных испытаний
и от Харькова меньше ста километров
до отелей первой линии
С полным текстом можно ознакомиться по ссылке [предостерегаем, что он содержит ненормативную лексику-ред.].
В новом материале “НУШ” вместе с экспертами попытались поразмышлять на тему, как повлияло бы на климат и экономику Украины условное появление океана на месте России - а также предложили задания на эту тему для уроков географии. Надеемся, такие уроки будут иметь и учебный, и своеобразный терапевтический эффект.
Напомним, что ранее мы анализировали, как российско-украинская война повлияла на школьные программы по географии.
КОГДА МОЖНО ПОГОВОРИТЬ ОБ ОКЕАНЕ НА МЕСТЕ РОССИИ: КЛАССЫ И ТЕМЫ
Учительница географии Алла Евтушенко советует обсудить "океанизацию" Российской Федерации в таких классах и в рамках таких тем:

• 6 класс - когда изучаем все известные объекты номенклатуры, а также в теме "Государства мира", когда говорим о крупнейших по площади и численности населения государства мира и государства-соседки Украины на политической карте;
• 7 класс - при изучении Евразии и океанов;
• 8 класс - по темам:

1. "Украина на политической карте Европы и мира" (обозначаем страны-соседки, оцениваем физико-географическое, экономико-географическое, политико-географическое расположение Украины);
2. "Формирование территории Украины. Административно-территориальное устройство Украины” (территориальные изменения границ Украины с XX в.);
3. "Рельеф, климат, воды суши" ( имеем с Россией общие объекты и процессы);
4. "Население Украины и мира”;

• 9 класс - ученики и ученицы анализируют секторальную модель экономики Украины и сравнивают ее с другими государствами;
• 10 класс - в теме "Страны Европы“ есть отдельная тема" Россия. Место страны в мире и регионе. Модель экономического развития, определяющая место страны в международном разделении труда. Демографические процессы. Система расселения. Характерные черты пространственной организации хозяйства. Милитаризация экономики”;
• 11 класс - поскольку этот курс преимущественно на повторение, говорим о России в тех же темах, что и в предыдущие годы.

” ЧТО БУДЕТ, ЕСЛИ...": ГИПОТЕТИЧЕСКИЕ СЦЕНАРИИ, КОНТУРНЫЕ КАРТЫ, ИНТЕГРАЦИЯ ПРЕДМЕТОВ

• Начать проработку темы можно с контурной карты.

Редакция " НУШ " свидетельствует из собственного опыта: сам процесс зарисовки России ровным синим цветом приносит большое утешение. Но уже на этом этапе можем задать ряд вопросов, которые активизируют знание ученичества по истории XX века (следовательно, эта задача лучше всего подходит для 11-х классов), например:

1. Нужно ли делать озеро на месте Калининградской области - стоит ли "отдать" ее какому-то государству? Если да, то какой? Этот кейс-возможность окунуться в историю региона, выяснить, каким было его коренное население и на каком этапе России удалось захватить территорию. С другой стороны, если на месте области возникнет исполинское озеро - какое влияние на климат региона окажет водяное зеркало такой площади?
2. Аналогично можно проработать вопрос Республики Карелия - какой могла бы быть судьба этой территории, если бы она не была”океанизирована"?
3. Поскольку 7 октября 2022 года Украина признала южные Курильские острова территорией Японии, которую оккупировала Российская Федерация, можно было бы подробнее рассмотреть вопрос целесообразности приобщения всего архипелага к Североазиатскому океану (?).

Кстати, Североазиатский океан - это рабочее название. Сам вопрос названия может стать темой для обсуждения на уроке - с условием, что это название должно быть географически мотивировано.
☝ Алла Евтушенко акцентирует, что при работе с контурной картой следует придерживаться таких рекомендаций:

• использовать разные цвета и метки для разных объектов;
• аккуратно писать названия и подписывать отметки;
• использовать легенду для объяснения условных отметок;
• сохранять контурную карту после выполнения задания, чтобы можно было к ней вернуться позже.

Учительница географии предлагает следующие задания для работы с контурной картой:
1. Представьте, что исчезновение России открыло новый морской путь, соединяющий северную Европу с Азией. Нарисуйте на карте маршрут нового судоходного маршрута, который вы хотели бы проложить.
Поразмышляйте над такими вопросами:

• Какие страны получат наибольшую выгоду от этого нового маршрута? Почему?
• Какие новые порты, по вашему мнению, вам нужно будет построить? Или какие порты вы планируете соединить?
• Какие товары, вероятно, будут перевозить по этому маршруту?

2. Океан, заменивший Россию, таит в себе множество неразведанных тайн.
Поразмышляйте над такими вопросами:

• Какие научные исследования можно было бы провести в этом новом океане?
• Как исследовать глубины океана и подводный мир? Попробуйте спрогнозировать распространение жителей подводного мира, создайте условные обозначения.

3. Со временем, вследствие тектонической активности, со дна нового океана могут подняться новые острова. Нарисуйте на карте контуры этих островов и дайте им названия.
Поразмышляйте над такими вопросами:

• Какой климат будет на этих островах?
• Какие растения и животные там будут жить?
• Кто первым исследует эти новые земли?

Учитель географии Сергей Самоличенко предлагает еще одно задание для работы в 8 классе:

• Рассмотрите таблицу "протяженность границ Украины". Появление океана на месте России добавит Украине 1 974 км морской границы, а значит, обусловит развитие портовых городов, развитие морского - “самого дешевого” - вида транспорта, развитие пляжного туризма и тому подобное.

Учебник "География" для 8 класса, С. 56, авторы-В. Н. Бойко, И. Л. Дитчук, Л. Б. Заставецкая
Поразмышляйте над таким вопросами:
Проанализируйте приграничные города на востоке Украины и установите, где именно можно построить новые порты на берегу океана.
Учительница географии Татьяна Копейка добавляет проблемные вопросы (и гипотетические ответы на них), которые могли бы стать темой для обсуждения на уроке "Океан на месте России" - эти вопросы преимущественно сосредоточены на том, какое влияние это окажет именно на Украину:
1. Что будет с Днепром (рекой), если на месте России будет океан? Ведь истоки реки-на территории современной Российской Федерации.
Возможный ответ: Днепр останется на месте, кроме затопленного верховья, ведь питание осадками не изменится, поэтому вода из дождей и снегов будет стекать в Днепр так же.
2. Каким будет климат в Украине, если на северо-востоке появится водяное зеркало такой величины (кстати, одной из задач может быть обсчет его площади)?
Возможный ответ: если конфигурация береговой линии сместится к нашим восточным границам, то на востоке, вероятнее всего, будет муссонный климат: увеличится количество осадков летом, вместо степей вырастут переменно-влажные леса, как на Сахалине.
3. Как изменится хозяйствование в Украине в связи с появлением океана на северо-востоке?
Возможный ответ: поскольку климат станет влажнее, то специализация растениеводства тоже несколько изменится (сместятся на юг посевы льна, ржи и подобных культур). Мореходство на востоке сократит путь в Казахстан, Центральную Азию. Исчезнет Каспийское море. Энергетика никак не изменится, потому что от береговой линии она не зависит. Возможно, усилятся ветры, поэтому ветровую энергию можно будет использовать шире.
В связи с этим вопросом можно рассматривать любые аспекты хозяйствования, которые придут в голову учителю/эти и школьникам/кам.
4. Каким должен быть этот океан, чтобы украинцы и украинки не замерзли от холодных течений?
Возможный ответ: от течений не замерзнем, хоть есть вариант холодного течения на Востоке, которое будет высушивать климат побережья, а ведь Муссон летом компенсирует потерю влаги.
ДЛЯ СТАРШИХ И ТВОРЧЕСКИХ: СИТУАТИВНЫЕ ЗАДАЧИ ДЛЯ ПРОДВИНУТОГО УРОВНЯ
Во время подготовки материала мы обратились к ученой, кандидатки технических наук, доцентки Инны Тимченко - заместителю председателя Николаевского филиала Национального экологического центра Украины. Она составила несколько ситуативных задач, которые подойдут и для тех подростков, которые углубленно интересуются географией и экологией, и могут заинтересовать тех, кто ранее не проявлял большого интереса к предмету.
Задача 1. поглощение CO2
Условие:
Известно, что океан поглощает примерно 30% CO2, который выделяется в результате деятельности человека, и это составляет 100 000 - 200 000 т CO2 в день, или от 2 до 12 г CO2 на 1 кв. м площади океана в зависимости от многих факторов. Это происходит благодаря фитопланктону - морским зеленым водорослям, которые живут в океане. Этот процесс является частью цикла углекислого газа, он играет важную роль в смягчении глобального потепления.
По статистическим данным на 2020 год, в Украине зарегистрировано 7,5 млн автомобилей, которые выбрасывают CO2 в процессе эксплуатации. Примерно одна машина на 1 л топлива выбрасывает 2,5 кг CO2.
Известно, что площадь России составляет 17 100 000 км2.
Задача:
Определить, если бы вместо России был океан, какое максимальное количество CO2 он смог бы поглощать при условии, что среднее использование топлива одной украинской машиной составляет 10 л/день, а океан поглощает 12 г CO2 на 1 кв. м.
Достаточно ли будет площади воображаемого океана для поглощения всех выбросов CO2 автотранспортом Украины?
Задача 2. Климат Луганщины
Условие:
Известно, что климат Луганской области умеренно континентальный с ощутимыми засухами. Средняя температура самого теплого месяца (июня) +21 °C, а самого холодного (января) -7 °C. Ветры преимущественно восточные и юго-восточные, а количество осадков составляет в среднем 400-500 мм в год. Дожди часто выпадают в виде кратковременных ливней.
Задача:
Подумайте, как изменился бы климат Луганской области при условии, что вместо России был бы океан и
1) преобладали теплые течения;
2) преобладали бы холодные течения.
Какие течения в этом случае положительно повлияли бы на развитие сельского хозяйства Луганщины и почему?
Задача 3. Голубая экономика
Условие:
Известно, что голубая экономика (blue economy) - это деятельность, где использование морских и океанических ресурсов минимально влияет на окружающую среду, при получении прибыли учитывает предупреждение негативных климатических изменений, сохранение морского и океанского пространств.
Интересными направлениями голубой экономики и голубого бизнеса является развитие аквакультуры и морского туризма.
Задача:
Если вместо России будет океан, определите, как мог бы развиваться голубой бизнес в областях, граничащих с Россией?
Придумайте интересные стартапы для морского туризма в одной из областей, которая граничит с Россией. Подумайте, какие виды аквакультуры можно было бы выращивать на границе с Россией.
Задача 4. Энергетика: оффшорные ветропарки
Условие:
Одним из перспективных направлений голубой экономики в мире являются морские (оффшорные) ветропарки. Это ветряные электростанции, которые устанавливаются непосредственно в море и океане. Благодаря ветровому потенциалу этих акваторий такие ветропарки являются очень мощными и могут заменить традиционные источники энергии, такие как мазут, уголь, природный газ и ядерное топливо.
В настоящее время наиболее мощным ветрогенератором является ветрогенератор нидерландской компании GE Renewable Energy, который установлен в порту Роттердама Haliade-X и имеет мощность 12 МВт.
Известно, что Старобешевская теплоэлектростанция в Донецкой области до оккупации Россией имела мощность 2300 МВт, а именно 3 турбины по 100 МВт и 10 по 200 МВт. Ее основным топливом был антрацитовый штиб и природный газ, растопочным - мазут.
Задача:
Представьте, что вместо России был бы океан, и определите, какое количество ветрогенераторов нидерландской компании GE Renewable Energy мощностью 12 МВт надо было бы установить, чтобы заменить мощности Старобешевской теплоэлектростанции.
Сколько домохозяйств можно было бы обеспечить электроэнергией и насколько можно было бы уменьшить выбросы CO2, при условии, что ветрогенератор Haliade-X в год должен производить примерно 67 ГВт / ч энергии, достаточной для энергоснабжения более 16 тыс. домохозяйств, а также при условии, что благодаря одному генератору удастся предотвратить выброс в атмосферу более 42 тыс. тонн CO2.
Список вопросов, задач и задач к теме, понятное дело, можно дополнять, расширять, а ответы - дискутировать, строя свои гипотезы и обосновывая их. Надеемся, что это принесет и пользу, и удовольствие всем участникам и участницам диспута.
Ирина Пасько, аналитик ”Новой украинской школы"
Титульное изображение: ОО "Смарт образование”

[Неповторимый оригинал]
“На атолі Воронєж виросла перша пальма”: ідеї для уроків географії на тему “Якби на місці росії був океан”
Теми статті: вчителям, географія, матеріали для уроків, російська агресія
26 Травня 2024

Ідею для уроків географії з теми “Якби на місці росії був океан” редакції підказала сучасна українська література. У харківської поетки Дар’ї Зоріної є верлібр, у якому авторка обмірковує цю ідею:
особливо мені подобається північноазіатський океан
монгольські діти збирають крабів під час відливу
на серфінг спотах казахстанського узбережжя високий сезон
у білоруські порти заходять траулери з тунцем
у районі московського жолоба знов зафіксовано вулканічну активність
на атолі воронєж виросла перша пальма із часів ядерних випробувань
і від харкова менше ста кілометрів
до готелів першої лінії
З повним текстом можна ознайомитися за посиланням [застерігаємо, що він містить ненормативну лексику - ред.].
У новому матеріалі “НУШ” разом з експертами спробували поміркувати на тему, як вплинула би на клімат і економіку України умовна поява океану на місці росії - а також запропонували завдання на цю тему для уроків географії. Сподіваємося, такі уроки матимуть і навчальний, і своєрідний терапевтичний ефект.
Нагадаємо, що раніше ми аналізували, як російсько-українська війна вплинула на шкільні програми з географії.
КОЛИ МОЖНА ПОГОВОРИТИ ПРО ОКЕАН НА МІСЦІ РОСІЇ: КЛАСИ Й ТЕМИ
Учителька географії Алла Євтушенко радить обговорити “океанізацію” російської федерації в таких класах та в межах таких тем:

• 6 клас - коли вивчаємо всі відомі об’єкти номенклатури, а також у темі “Держави світу”, коли говоримо про найбільші за площею і чисельністю населення держави світу та держави-сусідки України на політичній мапі;
• 7 клас - під час вивчення Євразії та океанів;
• 8 клас - у темах:

1. “Україна на політичній карті Європи й світу” (позначаємо країни-сусідки, оцінюємо фізико-географічне, економіко-географічне, політико-географічне розташування України);
2. “Формування території України. Адміністративно-територіальний устрій України” (територіальні зміни кордонів України з XX ст.);
3. “Рельєф, клімат, води суходолу” (маємо з росією спільні об’єкти та процеси);
4. “Населення України та світу”;

• 9 клас - учні й учениці аналізують секторальну модель економіки України та порівнюють її з іншими державами;
• 10 клас - у темі “Країни Європи” є окрема тема “росія. Місце країни у світі та регіоні. Модель економічного розвитку, що визначає місце країни в міжнародному поділі праці. Демографічні процеси. Система розселення. Характерні риси просторової організації господарства. Мілітаризація економіки”;
• 11 клас - оскільки цей курс переважно на повторення, говоримо про росію в тих самих темах, що й у попередні роки.

“ЩО БУДЕ, ЯКЩО…”: ГІПОТЕТИЧНІ СЦЕНАРІЇ, КОНТУРНІ КАРТИ, ІНТЕГРАЦІЯ ПРЕДМЕТІВ

• Почати опрацювання теми можна із контурної карти.

Редакція “НУШ” свідчить із власного досвіду: сам процес замальовування росії рівним синім кольором приносить неабияку втіху. Але вже на цьому етапі можемо поставити низку питань, які активізують знання учнівства з історії XX століття (отже, це завдання найкраще підходить для 11-х класів), наприклад:

1. Чи потрібно робити озеро на місці Калінінградської області - чи варто “віддати” її якійсь державі? Якщо так, то якій? Цей кейс - нагода зануритися в історію регіону, з’ясувати, яким було його корінне населення і на якому етапі росії вдалося загарбати територію. З іншого боку, якщо на місці області виникне велетенське озеро - який вплив на клімат регіону матиме водяне дзеркало такої площі?
2. Аналогічно можна опрацювати питання Республіки Карелія - якою могла би бути доля цієї території, якби її не було “океанізовано”?
3. Позаяк 7 жовтня 2022 року Україна визнала південні Курильські острови територією Японії, котру окупувала російська федерація, можна було би докладніше розглянути питання доцільності долучення всього архіпелагу до Північноазійського океану (?).

До речі, Північноазійський океан - це робоча назва. Саме питання назви може стати темою для обговорення на уроці - з умовою, що ця назва має бути географічно мотивована.
☝ Алла Євтушенко акцентує, що під час роботи із контурною картою слід дотримуватися таких рекомендацій:

• використовувати різні кольори та позначки для різних об’єктів;
• акуратно писати назви та підписувати позначки;
• використовувати легенду для пояснення умовних позначок;
• зберігати контурну карту після виконання завдання, щоб можна було до неї повернутися пізніше.

Учителька географії пропонує такі завдання для роботи з контурною картою:

1. Уявіть, що зникнення росії відкрило новий морський шлях, який з’єднує Північну Європу з Азією. Намалюйте на карті маршрут нового судноплавного маршруту, який би ви хотіли прокласти.
Поміркуйте над такими питаннями:

• Які країни отримають найбільшу вигоду від цього нового маршруту? Чому?
• Які нові порти, на вашу думку, потрібно буде побудувати? Або які порти ви плануєте сполучити?
• Які товари, ймовірно, перевозитимуть цим маршрутом?

2. Океан, що замінив росію, таїть у собі безліч нерозвіданих таємниць.
Поміркуйте над такими питаннями:

• Які наукові дослідження можна було б провести в цьому новому океані?
• Як дослідити глибини океану та підводний світ? Спробуйте спрогнозувати поширення жителів підводного світу, створіть умовні позначення.

3. З часом унаслідок тектонічної активності з дна нового океану можуть піднятися нові острови. Намалюйте на карті контури цих островів та дайте їм назви.
Поміркуйте над такими питаннями:

• Який клімат буде на цих островах?
• Які рослини та тварини там житимуть?
• Хто першим дослідить ці нові землі?

Учитель географії Сергій Самоліченко пропонує ще одне завдання для роботи в 8 класі:

• Розгляньте таблицю “Протяжність кордонів України”. Поява океану на місці росії додасть Україні 1 974 км морського кордону, а отже, зумовить розбудову портових міст, розвиток морського - “найдешевшого” - виду транспорту, розвиток пляжного туризму тощо.

Підручник “Географія” для 8 класу, с. 56, автори - В. М. Бойко, І. Л. Дітчук, Л. Б. Заставецька
Поміркуйте над таким питанням:
Проаналізуйте прикордонні міста на сході України й встановіть, де саме можна побудувати нові порти на березі океану.
Учителька географії Тетяна Копійка додає проблемні питання (і гіпотетичні відповіді на них), які могли би стати темою для обговорення на уроці “Океан на місці росії” - ці питання переважно зосереджені на тому, який вплив це матиме саме на Україну:

1. Що буде із Дніпром (річкою), якщо на місці росії буде океан? Адже витоки річки - на території сучасної російської федерації.
Можлива відповідь: Дніпро залишиться на місці, крім затопленого верхів’я, адже живлення опадами не зміниться, тож вода з дощів і снігів стікатиме в Дніпро так само.

2. Яким буде клімат в Україні, якщо на північному сході з’явиться водяне дзеркало такої величини (до речі, одним із завдань може бути обрахунок його площі)?
Можлива відповідь: якщо конфігурація берегової лінії зміститься до наших східних кордонів, то на сході, найімовірніше, буде мусонний клімат: збільшиться кількість опадів улітку, замість степів виростуть перемінно-вологі ліси, як на Сахаліні.

3. Як зміниться господарювання в Україні у зв’язку із появою океану на північному сході?
Можлива відповідь: оскільки клімат стане вологішим, то спеціалізація рослинництва теж дещо зміниться (змістяться на південь посіви льону, жита й подібних культур). Мореплавство на сході скоротить шлях до Казахстану, Центральної Азії. Зникне Каспійське море. Енергетика ніяк не зміниться, бо від берегової лінії вона не залежить. Можливо, посиляться вітри, тому вітрову енергію можна буде використовувати ширше. У зв’язку із цим питанням можна розглядати будь-які аспекти господарювання, які спадуть на думку учителю/ці й школярам/кам.

4. Яким має бути цей океан, щоб українці й українки не замерзли від холодних течій?
Можлива відповідь: від течій не замерзнемо, хоч є варіант холодної течії на сході, яка висушуватиме клімат узбережжя, але ж мусон влітку компенсує втрату вологи.

ДЛЯ СТАРШИХ І ТВОРЧИХ: СИТУАТИВНІ ЗАДАЧІ ДЛЯ ПРОСУНУТОГО РІВНЯ
Під час підготовки матеріалу ми звернулися до науковиці, кандидатки технічних наук, доцентки Інни Тимченко - заступниці Голови Миколаївської філії Національного екологічного центру України. Вона склала декілька ситуативних задач, які підійдуть і для тих підлітків, які поглиблено цікавляться географією та екологією, і можуть зацікавити тих, хто раніше не виявляв великого інтересу до предмета.
Задача 1. Поглинання CO2
Умова:
Відомо, що океан поглинає приблизно 30 % CO2, який виділяється в результаті діяльності людини, і це складає 100 000 - 200 000 т CO2 на день, або від 2 до 12 г CO2 на 1 кв.м площі океану залежно від багатьох чинників. Це відбувається завдяки фітопланктону - морським зеленим водоростям, які живуть в океані. Цей процес - частина циклу вуглекислого газу, він відіграє важливу роль у пом’якшенні глобального потепління.
За статистичними даними на 2020 рік, в Україні зареєстровано 7,5 млн автівок, які викидають CO2 в процесі експлуатації. Приблизно одна автівка на 1 л палива викидає 2,5 кг CO2.
Відомо, що площа росії складає 17 100 000 км².
Завдання:
Визначити, якби замість росії був океан, яку максимальну кількість CO2 він зміг би поглинати за умови, що середнє використання палива однією українською автівкою складає 10 л/день, а океан поглинає 12 г CO2 на 1 кв. м.
Чи достатньо буде площі уявного океану для поглинання всіх викидів CO2 автотранспортом України?
Задача 2. Клімат Луганщини
Умова:
Відомо, що клімат Луганської області помірно континентальний із відчутними посухами. Середня температура найтеплішого місяця (червня) +21 °C, а найхолоднішого (січня) −7 °C. Вітри переважно східні й південно-східні, а кількість опадів складає в середньому 400-500 мм на рік. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив.
Завдання:
Подумайте, як змінився би клімат Луганської області за умови, що замість росії був би океан і
1) переважали теплі течії;
2) переважали б холодні течії.
Які течії в цьому випадку позитивно вплинули б на розвиток сільського господарства Луганщини й чому?
Задача 3. Блакитна економіка
Умова:
Відомо, що блакитна економіка (blue economy) - це діяльність, де використання морських та океанічних ресурсів мінімально впливає на довкілля, при отриманні прибутку враховує попередження негативних кліматичних змін, збереження морського та океанського просторів.
Цікавими напрямами блакитної економіки та блакитного бізнесу є розвиток аквакультури та морського туризму.
Завдання:
Якщо замість росії буде океан, визначте, як міг би розвиватися блакитний бізнес в областях, які межують із росією?
Вигадайте цікаві стартапи для морського туризму в одній з областей, яка межує з росією. Подумайте, які б види аквакультури можна було б вирощувати на кордоні з росією.
Задача 4. Енергетика: офшорні вітропарки
Умова:
Одним із перспективних напрямів блакитної економіки у світі є морські (офшорні) вітропарки. Це вітроелектростанції, які встановлюють безпосередньо в морі та океані. Завдяки вітровому потенціалу цих акваторій такі вітропарки є дуже потужними й можуть замінити традиційні джерела енергії, такі як мазут, вугілля, природний газ та ядерне паливо.
Нині найбільш потужним вітрогенератором є вітрогенератор нідерландської компанії GE Renewable Energy, який встановлений у порту Роттердама Haliade-X і має потужність 12 МВт.
Відомо, що Старобешівська теплоелектростанція в Донецькій області до окупації росією мала потужність 2300 МВт, а саме 3 турбіни по 100 МВт і 10 по 200 МВт. Її основним паливом був антрацитовий штиб і природний газ, розпалювальним - мазут.
Завдання:
Уявіть, що замість росії був би океан, і визначте, яку кількість вітрогенераторів нідерландської компанії GE Renewable Energy потужністю 12 МВт треба було б встановити, щоб замінити потужності Старобешівської теплоелектростанції.
Скільки домогосподарств можна було б забезпечити електроенергією та наскільки можна було б зменшити викиди CO2, за умови, що вітрогенератор Haliade-X на рік повинен виробляти приблизно 67 ГВт/год енергії, достатньої для енергопостачання понад 16 тис. домогосподарств, а також за умови, що завдяки одному генератору вдасться запобігти викиду в атмосферу понад 42 тис. тонн CO2.
Список питань, завдань і задач до теми, ясна річ, можна доповнювати, розширювати, а відповіді - дискутувати, будуючи свої гіпотези й обґрунтовуючи їх. Сподіваємося, що це принесе й користь, і задоволення всім учасникам та учасницям диспуту.
Ірина Пасько, аналітикиня “Нової української школи”
Титульне зображення: ГО “Смарт освіта”