Днями вийшло інтерв'ю з головою партії «Голос» Кірою Рудик.
Звичайно, ніхто не може повноцінно замінити Святослава Івановича, бо він є самим найпатриотичнішим патріотом у світі. Я б взагалі запропонував таку одиницю виміру патриотізму - славко. Звичайно, одиниця в цій системі - це сам Святослав Іванович; він залишається патріотом навіть тоді, коли десь у лазні на корпоративі співає «калінку-малінку» вдячним слухачам; 0,1 славка - це коли громадянин змушений жити в Україні, бо розуміє, що за кордоном він нікому не потрібен, а 0,85 славка - це націоналіст-фанатик. Ну, чи якось так.
Але то був ліричний відступ.
Звичайно, всіх нас неабияк хвилює, чому ж партія не змогла втримати свого лідера? Кіра відповідає:
- Мені він казав, що він веде нас і щоб ми думали, як маємо будувати партію. Він мені це казав в березні, коли пропонував мене на голову партії, і я знала, що не можна буде завжди за його спиною ховатися, що треба бути самостійними. Я знаю прекрасно, що можна було робити якось краще, напевно, форматувати, щоб ми не втратили стільки рейтингу і так далі. Але ми теж не такі прості.
Як на мене, пояснення нової лідерки більш нагадує шизофренічне марення, але можливо я просто не розуміюся у політиці.
Що ж тепер буде без Славка? Кіра довго й нудно розповідає про те, що їхня партія буде опозиційною-опозиційною та безжальною до олігархату та бєспрєдельщиків. Змінять назву, змінять логотип. А потім ії спитали:
- Хто для вас більший політичний ворог: Зеленський чи Порошенко?
- Порошенко.
- Чому?
- Тому що Зеленський не намагається нас так сильно "обійняти", як "Європейська Солідарність". Ну, тобто показати - так це ж просто наша частина.
Звісно, хто там в них ворог - це внутрішня справа партії, але треба зробити уточнення. Справа в тім, що в українському політикумі зараз є дві сили - одна намагається залишити країну у фарватері північно-східного сусіда, старанно не помічаючі того, що з борта жбурляють порожні пляшки, сміття, та й гадять теж з нього. Цю силу офіційно представляє (прости, господи) президент Зеленський.
Можна я не буду писати, що Володимир Олександрович дурний, що він блазень, боягуз та посміховисько? Дякую.
Інша сила намагається втягнути Україну у цивілізований світ, і очолює ії той самий Порошенко - ворог Кіри Рудик.
А третьої сили немає. Ось все є, а третьої сили немає. Є болото, яке підтримає того, хто пообіцяє солодшого праника.
Тому партія Кіри Рудик - це ще одні зазеленські борцуни за щось там. Нажаль.
Власне, це - все; дякую тим, хто подужав статтю.