Загублені душі старого Готема.

[pav1o]

Років десять тому придивився класну квартирку під офіс в самому центрі міста, з підвальчиком. Жила в тій квартирі бабка-енкаведістка, царство їй небесне. Зі мною на контакт не йшла, обзивала американським імперіалістом. Послав до неї посередників, паралельно пробив тему в БТІ, квартира виявилась на договорі довічного утримання. Набувачем за договором виступали сусіди бабки. Переговори про покупку я припинив, купив нерухомість в іншому районі.
Через деякий час бабка почала жалітись моїм дівчатам, що сусіди її б'ють та принижують. Ніби сусідка викликала свого чоловіка, з яким давно жила порізно, поставила його перед фактом - дітям треба поступати, іди роби щось з бабкою, нехай швидше виконує останній пункт угоди. Через дівчат порадив бідній ослободительниці написати заяву в міліцію і ініціювати розірвання договору через неналежне виконання. Щоправда, бабка завжди задрочувала каральні органи, і на її звернення зреагували мляво. Коли я приїхав з відпустки, бабки вже не було. Сусіда вернувся в сім'ю, потроху робив ремонт в бувшій старушкиній квартирі.
Нещодавно сусіда-бетмен купив новий бусик. Злі язики кажуть, що придушив якусь одиноку старушку в Москві. Свого сина відправив в Мукачево, теж до якоїсь бабці.



Це я до того, що сучасний жлоб-арт є явищем конче потрібним.