Закон о внутренних переселенцах
Верховная Рада его приняла, но в силу еще не вступил.
Если чиновник без объяснения причин откажется предоставлять статус переселенца, закон предлагает обращаться в суд. В принципе, этим все сказано. Издеваясь на гражданами, наши чиновники любят произносить с ухмылкой: если что-то не нравится - идите в суд. А люстрации не было.
Не прописано, что незаконно отказавший в справке чиновник будет немедленно уволен и посажен в тюрьму с лишением права работать в госструктурах. Просто - идите в суд. Судитесь несколько месяцев, затем возвращайтесь к этому же чиновнику, а он с ухмылкой сделает вам очередную гадость.
То есть, закон ни о чем. Очередная кормушка для чинуш.
Много писали, что закон предусматривает уголовную ответственность за дискриминацию переселенцев. Ложь. В статье 14 лишь кратко декларируется, что обижать переселенцев нехорошо. К слову, если чиновник отказал тебе в статусе переселенца - то это и не дискриминация вовсе, ты ведь официально не переселенец. Иди в суд, тварь дрожащая.
Есть и другие сомнительные положения, читайте:
Проект
вноситься народними депутатами України
Пацканом В.В.
Геращенко І.В.
Іоновою М.М.
Луценко І.С.
Шевченком А.В.
Бенюком Б.М.
Кайдою О.П.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
«Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»
Цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Стаття 1. Поняття внутрішньо переміщеної особи
1. Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає на території України, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання, у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься у офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
2. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених частиною першою цієї статті.
Стаття 2. Гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб
1. Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
Стаття 3. Захист від примусового внутрішнього переміщення та примусового повернення на попереднє місце проживання
1. Громадянин України, за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.
Стаття 4. Облік внутрішньо переміщених осіб
1. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
2. Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені статтею 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
3. Для отримання довідки внутрішньо переміщена особа має звернутися до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання із заявою про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
4. Заява подається особисто, а дітьми, дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та недієздатними або обмежено дієздатними особами через законного представника (далі - заявник). У випадку відсутності законного представника у дітей-сиріт, або дітей позбавлених батьківського піклування, або якщо діти прибувають без супроводження, таку заяву від їх імені подають органи опіки та піклування, що розташовані за місцем виявлення таких дітей.
Заява підписується заявником або його законним представником, які дають згоду на обробку, використання, зберігання їх персональних даних та персональних даних осіб, законними представниками яких вони є.
5. Студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень та мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у випадку, якщо не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені у статті 1 цього Закону.
6. Заява повинна містити таку інформацію про заявника:
прізвище, ім’я, по-батькові;
громадянство;
дата та місце народження;
стать;
відомості про неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності);
відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання;
адреса, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону;
обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
декларацію особи про непричетність такої особи до скоєння злочинів або співучасті у злочинах;
відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби;
згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
7. Разом із заявою заявник - громадянин України подає:
громадянин України - документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України;
у разі наявності - документ, що підтверджує факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення з обставинами, визначеними статтею 1 цього Закону (документ, що підтверджує громадянство України, посвідчує особу чи її спеціальний статус з відміткою про реєстрацію місця проживання, військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно);
діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, - свідоцтво про народження у разі необхідності.
У разі подачі заяви законним представником додатково подаються:
документ, що посвідчує особу законного представника;
документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
8. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) видається структурним підрозділом місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення в день подання заяви, підписується та засвідчується уповноваженою посадовою особою цього структурного підрозділу, без сплати будь яких платежів та зборів, включаючи як першу видачу такої довідки, так і у випадках повторної її видачі у випадку втрати, пошкодження або з метою проводження її дії.
Термін дії такої довідки становить шість місяців з моменту її видачі.
У випадку продовження дії обставин, що визначені у статті 1 цього Закону, термін дії такої довідки може бути продовжено на наступні 6 місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутись за фактичним місцем свого проживання до відповідного структурного підрозділу відповідної місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення.
9. З метою належної організації роботи з внутрішньо переміщеними особами та здійснення перевірки наданої інформації, структурні підрозділи місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення, взаємодіють в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з центральними та місцевими органами виконавчої влади з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
10. Порядок збору та обробки даних, оформлення і видачі довідки та форма її зразку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
До довідки вноситься така інформація:
номер довідки, дата її видачі та назва органу, що її видав;
прізвище, ім’я, по-батькові заявника;
дата та місце народження заявника;
стать заявника;
відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання заявника.
11. Заявнику може бути відмовлено у видачі довідки, продовження її дії або скасовано її дію, якщо:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону, або обставини, що раніше існували істотно змінились;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки.
3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу та підтверджують громадянство України до їх відновлення.
У день подання заяви заявнику видається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або в той же день видається рішення про підстави відмови за підписом керівника такого органу соціального захисту, що здійснює облік внутрішньо переміщеної особи.
У випадку відмови у продовженні терміну дії такої довідки або скасування її дії заявнику - письмово повідомляються підстави такої відмови.
Особа має право звернутися із заявою повторно якщо в неї з’явились підстави визначені в статті 1 цього Закону або оскаржити таке рішення про відмову до суду.
У разі неотримання довідки або письмово оформленого рішення про відмову, протягом одного дня з такого звернення, особа має право звернутися до суду щодо оскарження протиправних дій чи бездіяльності такого органу та його посадових осіб.
12. У разі втрати або псування довідки замість неї безоплатно видається дублікат на підставі заяви (з поясненням фактичних обставин втрати або псування довідки).
13. Єдиний державний реєстр внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку внутрішньо переміщених осіб.
Органи виконавчої влади, які на виконання вимог цього Закону здійснюють покладені на них повноваження (взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, забезпечення їх житлом, необхідним харчуванням, реєстрацію їх фактичного місця перебування, виплату передбаченої законодавством державної допомоги) вносять в межах компетенції відомості про внутрішньо переміщених осіб до Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб. Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України визначає центральний орган виконавчої влади, відповідальний за забезпечення формування та ведення Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб.
14. До Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб вносяться такі відомості про внутрішньо переміщену особу:
прізвище, ім'я, по-батькові, громадянство;
дата та місце народження;
стать;
документ, що посвідчує особу;
номер довідки, дата її видачі та назва органу, що її видав;
відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, та її фактичне місце перебування;
адреса, за якою з внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону;
відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби внутрішньо переміщених осіб, стан їх забезпечення;
відомості про виплачені особі грошові кошти.
15. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право на безоплатній основі одержувати інформацію з Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб.
Стаття 5. Реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи
1. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місця проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених статтею 1 цього Закону.
2. Територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України проставляє у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітку про реєстрацію місця проживання, в якій зазначається:
1) адреса фактичного проживання, за якою внутрішньо переміщеній особі може бути вручено офіційна кореспонденція (місце фактичного проживання); або
2) адреса структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення; або
3) адреса територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України.
При цьому відмітка про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщеної особи не вносяться до її паспортного документу.
3. У випадку зміни фактичного місця проживання внутрішньо переміщення особа повідомляє про це у найближчий територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України протягом 10 днів.
4. Уповноважена особа територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України вносить відомості про фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи до Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб.
5. Реєстрація або перереєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи здійснюється територіальними підрозділами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України є безкоштовною та не передбачає сплати суми державного мита, інших платежів та зборів.
6. Органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування України, їх посадові та службові особи, підприємства, установи та організації будь-яких організаційно-правових форм чи відносин власності, для забезпечення реєстрації та надання місця проживання внутрішньо переміщеної особи, крім паспортного документу, не вправі вимагати довідки, або будь-які інші документи, що мають видаватися на території, яку внутрішньо переміщена особа покинула.
У випадку необхідності перевірки окремих відомостей про особу, органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування України, їх посадові та службові особи мають право безоплатно користуватись відомостями відповідних державних реєстрів (в тому числі - з Державного реєстру виборців), а у випадку обробки персональних даних про таких осіб після отримання від них заяв про згоду на доступ та обробку персональних даних, відповідно до положень Закону України "Про захист персональних даних".
Стаття 6. Забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб на отримання документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус
Оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, внутрішньо переміщених осіб здійснює центральний орган державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), за місцем фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи.
Стаття 7. Забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту
1. Для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на надання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Перереєстрація безробітних, яких в подальшому було зареєстровано в якості внутрішньо переміщених осіб, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних з соціальним захистом, зокрема, відновленням всіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
3. Громадянин пенсійного віку, особа з каліцтвом чи інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
4. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до чинного законодавства.
Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеного вкладеної до нього такої заяви).
Зареєстрованій (взятій на облік) внутрішньо переміщеній особі, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються при звичайної процедурі. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю цим особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством України на випадок безробіття.
5. Припинення самозайнятості внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються при звичайної процедурі) за місцем фактичного проживання такої особи у відповідному територіальному органі державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), на підставі довідки про взяття на облік із відміткою про реєстрацію.
6. Реєстрація внутрішньо переміщеною особою юридичної особи (за умов її входження до складу засновників такої юридичної особи) або реєстрація такою внутрішньо переміщеною особою фізичної особи-підприємця здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються при звичайної процедурі) за місцем фактичного проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) на підставі довідки про взяття на облік із відміткою про її реєстрацію територіальним підрозділом органу державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції),.
7. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа має право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, на одержання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за місцем перебування.
8. Забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, надання реабілітаційних послуг здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці послуги та засоби, а у разі їх відсутності - за даними Централізованого банку даних з проблем інвалідності (для осіб, які звертаються повторно) та індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
9. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Порядок фінансування навчання категорії осіб, які були зараховані у навчальні заклади на територіях, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, на навчання за рахунок коштів державного бюджету встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 8. Забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб
1. Внутрішньо переміщена особа - громадянин України реалізує своє право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси, згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про Державний реєстр виборців».
Стаття 9. Інші права внутрішньо переміщеної особи та її обов’язки
1. Внутрішньо переміщена особа має право на:
безпечні умови життя і здоров’я;
достовірну інформацію про наявність загрози для життя та здоров’я на території її покинутого місця проживання, а також місця її тимчасового поселення, стану інфраструктури, довкілля, забезпечення її прав і свобод;
створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання;
забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, інвалідів, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено;
звертатись до органів місцевого самоврядування з проханням про виділення земельної ділянки за рахунок виділення цільового кредиту на житлове будівництво або соціального житла у місцях розміщення на рівні з громадянами України, що постійно проживають у такій місцевості;
сприяння у переміщенні її рухомого майна;
сприяння у поверненні на попереднє постійне місце проживання;
забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров'я;
влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;
отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування;
проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування;
на безкоштовний проїзд для повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту у разі зникнення обставин, що причинили таке переміщення;
право на отримання гуманітарної та благодійної допомоги;
інші права, визначені Конституцією та Законами України.
2. Внутрішньо переміщена особа зобов'язана:
1) дотримуватись Конституції України та законів України, інших актів законодавства;
2) повідомляти про фактичне місця проживання внутрішньо переміщеної особи найближчий територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України протягом 10 днів:
про зміну фактичного місця проживання або про повернення до покинутого місця проживання протягом 10 днів;
3) у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік, відшкодувати фактичні витрати понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.
4) Один раз на шість місяців з’являтися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.
інші обов’язки, визначені Конституцією та Законами України
Стаття 10. Повноваження Кабінету Міністрів України з питань забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб
Кабінет Міністрів України:
1) координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону;
2) забезпечує проведення моніторингу внутрішнього переміщення осіб, спрямовує діяльність органів виконавчої влади на усунення обставин (умов), що сприяли внутрішньому переміщенню осіб, захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, сприяння поверненню таких осіб до залишеного місця проживання та їх реінтеграції;
3) у разі настання обставин, зазначених у статті 1 цього Закону, які спричинили масове (більше 100 тисяч осіб) переміщення громадян України, або у разі продовження дії обставин, зазначених у статті 1 цього Закону, понад 6 місяців затверджує комплексні державні цільові програми щодо підтримки та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб із визначенням джерел та обсягів фінансування, контролює їх виконання;
4) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
ЖЖ не пропускает длинные посты, продолжение - http://pauluskp.com/news/182a4b9f6
Если чиновник без объяснения причин откажется предоставлять статус переселенца, закон предлагает обращаться в суд. В принципе, этим все сказано. Издеваясь на гражданами, наши чиновники любят произносить с ухмылкой: если что-то не нравится - идите в суд. А люстрации не было.
Не прописано, что незаконно отказавший в справке чиновник будет немедленно уволен и посажен в тюрьму с лишением права работать в госструктурах. Просто - идите в суд. Судитесь несколько месяцев, затем возвращайтесь к этому же чиновнику, а он с ухмылкой сделает вам очередную гадость.
То есть, закон ни о чем. Очередная кормушка для чинуш.
Много писали, что закон предусматривает уголовную ответственность за дискриминацию переселенцев. Ложь. В статье 14 лишь кратко декларируется, что обижать переселенцев нехорошо. К слову, если чиновник отказал тебе в статусе переселенца - то это и не дискриминация вовсе, ты ведь официально не переселенец. Иди в суд, тварь дрожащая.
Есть и другие сомнительные положения, читайте:
Проект
вноситься народними депутатами України
Пацканом В.В.
Геращенко І.В.
Іоновою М.М.
Луценко І.С.
Шевченком А.В.
Бенюком Б.М.
Кайдою О.П.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
«Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»
Цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Стаття 1. Поняття внутрішньо переміщеної особи
1. Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає на території України, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання, у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься у офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
2. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених частиною першою цієї статті.
Стаття 2. Гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб
1. Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
Стаття 3. Захист від примусового внутрішнього переміщення та примусового повернення на попереднє місце проживання
1. Громадянин України, за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.
Стаття 4. Облік внутрішньо переміщених осіб
1. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
2. Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені статтею 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
3. Для отримання довідки внутрішньо переміщена особа має звернутися до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання із заявою про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
4. Заява подається особисто, а дітьми, дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та недієздатними або обмежено дієздатними особами через законного представника (далі - заявник). У випадку відсутності законного представника у дітей-сиріт, або дітей позбавлених батьківського піклування, або якщо діти прибувають без супроводження, таку заяву від їх імені подають органи опіки та піклування, що розташовані за місцем виявлення таких дітей.
Заява підписується заявником або його законним представником, які дають згоду на обробку, використання, зберігання їх персональних даних та персональних даних осіб, законними представниками яких вони є.
5. Студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень та мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у випадку, якщо не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені у статті 1 цього Закону.
6. Заява повинна містити таку інформацію про заявника:
прізвище, ім’я, по-батькові;
громадянство;
дата та місце народження;
стать;
відомості про неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності);
відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання;
адреса, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону;
обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
декларацію особи про непричетність такої особи до скоєння злочинів або співучасті у злочинах;
відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби;
згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
7. Разом із заявою заявник - громадянин України подає:
громадянин України - документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України;
у разі наявності - документ, що підтверджує факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення з обставинами, визначеними статтею 1 цього Закону (документ, що підтверджує громадянство України, посвідчує особу чи її спеціальний статус з відміткою про реєстрацію місця проживання, військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно);
діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, - свідоцтво про народження у разі необхідності.
У разі подачі заяви законним представником додатково подаються:
документ, що посвідчує особу законного представника;
документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
8. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) видається структурним підрозділом місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення в день подання заяви, підписується та засвідчується уповноваженою посадовою особою цього структурного підрозділу, без сплати будь яких платежів та зборів, включаючи як першу видачу такої довідки, так і у випадках повторної її видачі у випадку втрати, пошкодження або з метою проводження її дії.
Термін дії такої довідки становить шість місяців з моменту її видачі.
У випадку продовження дії обставин, що визначені у статті 1 цього Закону, термін дії такої довідки може бути продовжено на наступні 6 місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутись за фактичним місцем свого проживання до відповідного структурного підрозділу відповідної місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення.
9. З метою належної організації роботи з внутрішньо переміщеними особами та здійснення перевірки наданої інформації, структурні підрозділи місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення, взаємодіють в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з центральними та місцевими органами виконавчої влади з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
10. Порядок збору та обробки даних, оформлення і видачі довідки та форма її зразку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
До довідки вноситься така інформація:
номер довідки, дата її видачі та назва органу, що її видав;
прізвище, ім’я, по-батькові заявника;
дата та місце народження заявника;
стать заявника;
відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання заявника.
11. Заявнику може бути відмовлено у видачі довідки, продовження її дії або скасовано її дію, якщо:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону, або обставини, що раніше існували істотно змінились;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки.
3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу та підтверджують громадянство України до їх відновлення.
У день подання заяви заявнику видається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або в той же день видається рішення про підстави відмови за підписом керівника такого органу соціального захисту, що здійснює облік внутрішньо переміщеної особи.
У випадку відмови у продовженні терміну дії такої довідки або скасування її дії заявнику - письмово повідомляються підстави такої відмови.
Особа має право звернутися із заявою повторно якщо в неї з’явились підстави визначені в статті 1 цього Закону або оскаржити таке рішення про відмову до суду.
У разі неотримання довідки або письмово оформленого рішення про відмову, протягом одного дня з такого звернення, особа має право звернутися до суду щодо оскарження протиправних дій чи бездіяльності такого органу та його посадових осіб.
12. У разі втрати або псування довідки замість неї безоплатно видається дублікат на підставі заяви (з поясненням фактичних обставин втрати або псування довідки).
13. Єдиний державний реєстр внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку внутрішньо переміщених осіб.
Органи виконавчої влади, які на виконання вимог цього Закону здійснюють покладені на них повноваження (взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, забезпечення їх житлом, необхідним харчуванням, реєстрацію їх фактичного місця перебування, виплату передбаченої законодавством державної допомоги) вносять в межах компетенції відомості про внутрішньо переміщених осіб до Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб. Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України визначає центральний орган виконавчої влади, відповідальний за забезпечення формування та ведення Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб.
14. До Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб вносяться такі відомості про внутрішньо переміщену особу:
прізвище, ім'я, по-батькові, громадянство;
дата та місце народження;
стать;
документ, що посвідчує особу;
номер довідки, дата її видачі та назва органу, що її видав;
відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, та її фактичне місце перебування;
адреса, за якою з внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону;
відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби внутрішньо переміщених осіб, стан їх забезпечення;
відомості про виплачені особі грошові кошти.
15. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право на безоплатній основі одержувати інформацію з Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб.
Стаття 5. Реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи
1. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місця проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених статтею 1 цього Закону.
2. Територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України проставляє у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітку про реєстрацію місця проживання, в якій зазначається:
1) адреса фактичного проживання, за якою внутрішньо переміщеній особі може бути вручено офіційна кореспонденція (місце фактичного проживання); або
2) адреса структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення; або
3) адреса територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України.
При цьому відмітка про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщеної особи не вносяться до її паспортного документу.
3. У випадку зміни фактичного місця проживання внутрішньо переміщення особа повідомляє про це у найближчий територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України протягом 10 днів.
4. Уповноважена особа територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України вносить відомості про фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи до Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб.
5. Реєстрація або перереєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи здійснюється територіальними підрозділами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України є безкоштовною та не передбачає сплати суми державного мита, інших платежів та зборів.
6. Органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування України, їх посадові та службові особи, підприємства, установи та організації будь-яких організаційно-правових форм чи відносин власності, для забезпечення реєстрації та надання місця проживання внутрішньо переміщеної особи, крім паспортного документу, не вправі вимагати довідки, або будь-які інші документи, що мають видаватися на території, яку внутрішньо переміщена особа покинула.
У випадку необхідності перевірки окремих відомостей про особу, органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування України, їх посадові та службові особи мають право безоплатно користуватись відомостями відповідних державних реєстрів (в тому числі - з Державного реєстру виборців), а у випадку обробки персональних даних про таких осіб після отримання від них заяв про згоду на доступ та обробку персональних даних, відповідно до положень Закону України "Про захист персональних даних".
Стаття 6. Забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб на отримання документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус
Оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, внутрішньо переміщених осіб здійснює центральний орган державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), за місцем фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи.
Стаття 7. Забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту
1. Для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на надання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Перереєстрація безробітних, яких в подальшому було зареєстровано в якості внутрішньо переміщених осіб, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних з соціальним захистом, зокрема, відновленням всіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
3. Громадянин пенсійного віку, особа з каліцтвом чи інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
4. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до чинного законодавства.
Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеного вкладеної до нього такої заяви).
Зареєстрованій (взятій на облік) внутрішньо переміщеній особі, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються при звичайної процедурі. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю цим особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством України на випадок безробіття.
5. Припинення самозайнятості внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються при звичайної процедурі) за місцем фактичного проживання такої особи у відповідному територіальному органі державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), на підставі довідки про взяття на облік із відміткою про реєстрацію.
6. Реєстрація внутрішньо переміщеною особою юридичної особи (за умов її входження до складу засновників такої юридичної особи) або реєстрація такою внутрішньо переміщеною особою фізичної особи-підприємця здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються при звичайної процедурі) за місцем фактичного проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) на підставі довідки про взяття на облік із відміткою про її реєстрацію територіальним підрозділом органу державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції),.
7. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа має право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, на одержання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за місцем перебування.
8. Забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, надання реабілітаційних послуг здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці послуги та засоби, а у разі їх відсутності - за даними Централізованого банку даних з проблем інвалідності (для осіб, які звертаються повторно) та індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
9. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Порядок фінансування навчання категорії осіб, які були зараховані у навчальні заклади на територіях, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, на навчання за рахунок коштів державного бюджету встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 8. Забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб
1. Внутрішньо переміщена особа - громадянин України реалізує своє право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси, згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про Державний реєстр виборців».
Стаття 9. Інші права внутрішньо переміщеної особи та її обов’язки
1. Внутрішньо переміщена особа має право на:
безпечні умови життя і здоров’я;
достовірну інформацію про наявність загрози для життя та здоров’я на території її покинутого місця проживання, а також місця її тимчасового поселення, стану інфраструктури, довкілля, забезпечення її прав і свобод;
створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання;
забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, інвалідів, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено;
звертатись до органів місцевого самоврядування з проханням про виділення земельної ділянки за рахунок виділення цільового кредиту на житлове будівництво або соціального житла у місцях розміщення на рівні з громадянами України, що постійно проживають у такій місцевості;
сприяння у переміщенні її рухомого майна;
сприяння у поверненні на попереднє постійне місце проживання;
забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров'я;
влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;
отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування;
проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування;
на безкоштовний проїзд для повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту у разі зникнення обставин, що причинили таке переміщення;
право на отримання гуманітарної та благодійної допомоги;
інші права, визначені Конституцією та Законами України.
2. Внутрішньо переміщена особа зобов'язана:
1) дотримуватись Конституції України та законів України, інших актів законодавства;
2) повідомляти про фактичне місця проживання внутрішньо переміщеної особи найближчий територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України протягом 10 днів:
про зміну фактичного місця проживання або про повернення до покинутого місця проживання протягом 10 днів;
3) у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік, відшкодувати фактичні витрати понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.
4) Один раз на шість місяців з’являтися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.
інші обов’язки, визначені Конституцією та Законами України
Стаття 10. Повноваження Кабінету Міністрів України з питань забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб
Кабінет Міністрів України:
1) координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону;
2) забезпечує проведення моніторингу внутрішнього переміщення осіб, спрямовує діяльність органів виконавчої влади на усунення обставин (умов), що сприяли внутрішньому переміщенню осіб, захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, сприяння поверненню таких осіб до залишеного місця проживання та їх реінтеграції;
3) у разі настання обставин, зазначених у статті 1 цього Закону, які спричинили масове (більше 100 тисяч осіб) переміщення громадян України, або у разі продовження дії обставин, зазначених у статті 1 цього Закону, понад 6 місяців затверджує комплексні державні цільові програми щодо підтримки та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб із визначенням джерел та обсягів фінансування, контролює їх виконання;
4) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
ЖЖ не пропускает длинные посты, продолжение - http://pauluskp.com/news/182a4b9f6