Важко про це
говорити. Якби ти мене минулого року спитали, я би мабуть війну і мир написала.
А зараз для мене все тут органічно. Я відчуваю
себе вдома.
Але спробую !!!
Отож, Характерні риси парижан:
- Цілуються при зустрічі в щочку (усі з усіма), це просто страх Божий. Сидиш
ти на вечірці. Завалює компанія і поки всі всіх не перецілують вечірка не
продовжиться. І так піввечора. А ще француз багато курять. Здається я вже
починаю по подиху з рота розрізняти марки сигарет. А ще половина хлопців не
голиться. Вбийте мене тапочком таке цілувати…
- Курять. Школярі (як проходиш біля якогось ліцею, там просто димова завіса),
молоді і дідки. Дами (поважні матрони, а не бізнес-леді звісно) не курять. Їм
не личить. Коли йде дрібний дощ, чи сніг на вулиці справжній фільм нуар - всі курять
взатяжку і п’ють каву з великих чашок.
- Вбивче ввічливі. Іноді щиро. Часто мається на увазі: - мсьє, ви ідіот, не
стійте на дорозі, - від такого чую і взагалі ідіть, куди йшли, я тут перший
став. І це у ввічливому діалозі на 20 хвилин. Але при цьому не роблять шоу,
якщо помітять, що ти спостерігаєш, об’єднаються в справедливому гніві за
втручання в їх особистий простір.
- Культивують французьку мову. Вони тебе звісно похвалять, якщо спробуєш з
ними спілкуватись, але вже на 5 хвилині почнуть вказувати на твої помилки і
брати на кпини. На відміну від англійської, французька мова не існує в
інтернаціональному спрощеному варіанті. Дотримуйся єдиного стандарту, або вали
звідси. Але це характерна риса всіх французів, а не тільки парижан.
- Поспішають. Їдять, курять, п’ють каву, читають газети, все на ходу. І не
важливо куди ти спізнюєшся: на пробіжку в сусідній сад, чи на ілову зустріч. Принциповий
тут ритм життя. Це можуть засвідчити всі провінціали, які приїжджають в Париж.
Типи французів:
- Підлітки. Унісекс.
Приталений силует. Багато розтріпаного волосся (особливий шик завивати в буклі
і зрощувати брови, все як в сучасних фільмах про підлітків). Хоббі: прогулювати
батьківські гроші, напиватись, невідомо де шлятись по ночах, кричати як
навіжені на вулицях, приходити ригати на Площу Сорбони (сама 2 рази бачила).
- Молоді чоловіки.
Або з триденною щетиною і замріяним поглядом хлюпики-інтелектуали, або
прилизані нафарбовані мачо (не факт, що накачані), типу «я в цьому житті
мега-успішний». До 35 обидва типи ще нічого. Потім сумне видовище (як і
впринципі більшість нежонатих мужиків цього віку).
- Молоді жінки. По
буднях мало нафарбовані, в кедах з кавою-газею-сигаретою мчать по маршруту
навчання-робота-інша робота/навчання (але завжди
по-паризькому стильні, хоч там рюшики на футболці, хоч мила сумочка). По
вихідних і вечорах: королеви барів і танцполів, часто інтелектуалки. Країна
розвинутого фемінізму, а ви як думали?
- Старші чоловіки. Ну
тут все стандартно. Як Даніель Отой в фільмі «Я її кохав». Зайняті, ввічливі,
патер фаміліас.
- Старші жінки. Ще пам’ятають
ідеали буржуазії і благословенну дофеміністичну епоху. Матер фаміліас. Мають
2-4 дітей, працюють на півставки. Отримують менше за чоловіків. Займаються сім’єю,
серіалами, культурою (створюють всілякі доброчинні товариства).
- Пенсіонери. Милі
дідки на лавочках в парку. Грають в дивну гру з м’ячиками. Онуків і собак вигулюють,
нікого не чіпають. Апріорі багаті (бідним пенсіонерам в Парижі жити не по
кишені, тільки тим, хто має ренту).
- Пенсіонерки.
Фемінізм відроджується. Часто бойові бабці. Левова доля шовінізму іде від них.
Хобі: гуляти, купувати продукти, бити негрів в метро (не боляче так, сумочками).
Не люблять все нефранцузьке, а тому вишукують його навколо себе і культивують
як чужинство.
Ну десь так. Але
от про що рідко говорять, так це про так звані не інтегровані елементи:
африканців, арабів та китайців, які часто живуть у власних общинах (17,18,13
округи та північне передмістя), заледве говорять французькою і яким ті парижани
м’яку кажучи не дуже то вже і потрібні, бо в них є власний Париж, який
відрізняється від їхньої батьківщини тільки кращими умовами життя. Звісно я перебільшую,
вони теж прагнуть отримати освіту і роботу, але на практиці тим, хто живе в
таких общинах це дається важче.
Ну ось десь якось
так. Розумію, що це набір відомих штампів, але нічого іншого на думку не
спадає.