dumdum_boy пише прекрасні вірші (і це кажу я- та яка не лю суч поезію, особливо урсуч поезію), прошу любіть і жаловать! Ось цей-мій улюблений^_^
Мрійники
Вітер розвіває волосся,
ми стоїмо на сходах,
усміхаємось і корчимо дурні міни,
Соля фотографує мене і Яну на ломо,
гуляємо ботанічним садом,
первоцвіт за огорожею,
грудки снігу під деревами,
кеди Солі, обмащені болотом,
рука Яни в моїй руці,
перше цьогорічне тепло,
перші сонячні дні,
Яна фотографує магнолії,
(повсюди тільки білі, ні одної рожевої),
в Стрийському парку плавають сірі лебеді,
згадуємо чомусь дебілувату пісню "Лебеді кохання",
на бетонній і зарослій травою трибуні стадіону без лавок
робимо перший перекур,
літає безліч дрібних мушок,
повзають мурашки,
сидимо, мріємо про Карпати,
говоримо про море і засмагання,
ми мрійники,
говоримо про пробіжку через Лувр,
хочемо процитувати те, що вже є цитатою,
говоримо про фільм,
нас троє і їх було троє,
там два хлопці і дівчина
(брат, сестра і друг брата),
в нас один хлопець і дві дівчини,
дві подруги і я,
їм було добре вдвох,
а тут якось я затесався,
ну, мусите терпіти,
не говорю багато, мовчу, зазвичай,
а поки до Лувру ще далеко,
оглядаємо плакати Мухи в етнографічному,
хоч графіті на стінах двориків цікавіші,
ми куримо і запах диму мішається із запахом сечі,
Львів гниє і розпадається,
давайте дунемо і я стану вашим братом,
маєте чотирьох на двох, буду п`ятим,
давайте дунемо і я розкажу вам про все на світі,
а поки що мовчу,
мовчу і пишу, пишу, пишу всякі дурниці,
пишу, тільки щоб не сказати, як я вас обидвох люблю,
щоправда, різною любов`ю.
п.с. ах так! "Мрійники" це один з моїх улюблених фільмів, щось останнім часом якісь кіношні пости пішли)