Шрі Ланка
Сьогодні виконали першу розвідувальну операцію під кодовою назвою "багато фруктів, назви яких ми не знаєм". Вражень просто хмара!!!впреше відчула себе мавпочкою в зоопарку))думаю, проте, що не в останнє :)на нас зглядались, нас фотографували, пробували хоча б пальцем доторкнутись...словом, бути білошкірою блондинкою (особливо в 6-ти річному віці)- ето успєх!!:) скоро будем на цьому гроші заробляти)))дивись і поїздку "відіб'єм))
базар-колоритний та сповнений якихось речей, назв яких ми не знаємо))сьогодні будемо закликати на допомогу гугл)
автовокзал...якщо ви були колись в Жмеринці, описувати вам нічого не потрібно..тоді ви можете гордо заявляти, що ви знаєте які саме автовокзали на Шрі-Ланці))).кого не було в славетному Жмеринському жд вокзалі...їхати з ревізією не раджу))))загалом люди нереально привітні особливо до дітей..хоча до такого надміру уваги пристосуватись поки не вдалось:))
Саша розвідував місцеві лікьоро-водочні ларьки в пошуках життєдайрого бипа...його, як особливу персоні(все таки білошкірий в супроводі двох блондинок-це тут працює)), впустили на велику заздрість місцевого алкогольного бомонду, всередину омріяного ларька з алкоголем...пиво, до речі, до речі тут гуд...навітт як на мене, не великого поціновувача цього напою)))
"бутіки"...дєвачкіііі, це просто жесть!!!серед всього розмаїття їх етнічних продуктів легкої промисловості є острівці європейського стилю одягу...вхід в цю обитель моди може пролягати через напівзруновані сходи та ларьки з всілякими "нужними" речима)
стиль пересування по місту -це випробування на міць нервів, витримку та стійкість барабанних перетинок...вони тут без "бібікання" метру е проїжджають!!це просто моветон!!:)виїзд на зустрічну смугу, де вже їде зі швидкістю сягаючи нереальної, враховуючи місцеві авто,-це звичайне сьогодення тутешніх доріг... пішоходи тут впринципі не люди та зайвий елемент дорожнього руху, тому тут існують дяді в формі, які час від часу допомагають пішим "істотам" живими перебратись на ту сторону вузесенької вулиці...
скрізь фото якогось їхнього святійшого президента, який своїм всміхненим фейсом на портреті вперше нас зустрічав в аеропорту.то було, певно, перше, що ми побачили в цій країні сонця, посмішок та простоти..єдине,що псує все...обіцяли привезти в подарунок мільйону людей смачний місцевий чай, але поки ми його просто не віднайшли)))але як то кажуть, будєм іскать:))сьогодня був базар та автостанція...завтра по плану їх храми...далі буде
базар-колоритний та сповнений якихось речей, назв яких ми не знаємо))сьогодні будемо закликати на допомогу гугл)
автовокзал...якщо ви були колись в Жмеринці, описувати вам нічого не потрібно..тоді ви можете гордо заявляти, що ви знаєте які саме автовокзали на Шрі-Ланці))).кого не було в славетному Жмеринському жд вокзалі...їхати з ревізією не раджу))))загалом люди нереально привітні особливо до дітей..хоча до такого надміру уваги пристосуватись поки не вдалось:))
Саша розвідував місцеві лікьоро-водочні ларьки в пошуках життєдайрого бипа...його, як особливу персоні(все таки білошкірий в супроводі двох блондинок-це тут працює)), впустили на велику заздрість місцевого алкогольного бомонду, всередину омріяного ларька з алкоголем...пиво, до речі, до речі тут гуд...навітт як на мене, не великого поціновувача цього напою)))
"бутіки"...дєвачкіііі, це просто жесть!!!серед всього розмаїття їх етнічних продуктів легкої промисловості є острівці європейського стилю одягу...вхід в цю обитель моди може пролягати через напівзруновані сходи та ларьки з всілякими "нужними" речима)
стиль пересування по місту -це випробування на міць нервів, витримку та стійкість барабанних перетинок...вони тут без "бібікання" метру е проїжджають!!це просто моветон!!:)виїзд на зустрічну смугу, де вже їде зі швидкістю сягаючи нереальної, враховуючи місцеві авто,-це звичайне сьогодення тутешніх доріг... пішоходи тут впринципі не люди та зайвий елемент дорожнього руху, тому тут існують дяді в формі, які час від часу допомагають пішим "істотам" живими перебратись на ту сторону вузесенької вулиці...
скрізь фото якогось їхнього святійшого президента, який своїм всміхненим фейсом на портреті вперше нас зустрічав в аеропорту.то було, певно, перше, що ми побачили в цій країні сонця, посмішок та простоти..єдине,що псує все...обіцяли привезти в подарунок мільйону людей смачний місцевий чай, але поки ми його просто не віднайшли)))але як то кажуть, будєм іскать:))сьогодня був базар та автостанція...завтра по плану їх храми...далі буде