можливо і краще, проте останнім часом якось не виходить в мене "поетично" описувати події...виходить все якось приземлено та нещиро, точніше навіть не в щирості справа,а в повноті відображення та передачі емоцій/відчуттів пережитого, почутого, побаченого...
в цій маленькій подорожі я відчувала себе зовсім малим дівчам, що вперше відкриває світ - справжній, гармонійний та досконало простий. Уяви!! фіолетові, від маленьких квіточок чебрецю, поля; гудіння бджіл; первозданні ліси;купання в озері, де вода з краплинками гліцерину; відерце чорниць, що можна назбирати за 30 хвилин просто гуляючи лісом...і просто "стадо" комарів-мутантів, що, таке враження, здатні з'їсти тебе до кісток!)))))
то надзвичайно інший маленький світ, де можна побачити лелек на кожній стрісі, де помічається краса кожного сходу та заходу цього небесного світила...це місце, де бачиш щасливі очі шибеника, який одягнутим залазить в калабані по коліна...це кумедно розмальовані хатки та відсутність транспорту...це до крику прозоре та чисте повітря, яким складно надихатись... там можна спинитись на мить, об помітити всю надзвичайність життя!!!
в цій маленькій подорожі я відчувала себе зовсім малим дівчам, що вперше відкриває світ - справжній, гармонійний та досконало простий.
Уяви!! фіолетові, від маленьких квіточок чебрецю, поля; гудіння бджіл; первозданні ліси;купання в озері, де вода з краплинками гліцерину; відерце чорниць, що можна назбирати за 30 хвилин просто гуляючи лісом...і просто "стадо" комарів-мутантів, що, таке враження, здатні з'їсти тебе до кісток!)))))
то надзвичайно інший маленький світ, де можна побачити лелек на кожній стрісі, де помічається краса кожного сходу та заходу цього небесного світила...це місце, де бачиш щасливі очі шибеника, який одягнутим залазить в калабані по коліна...це кумедно розмальовані хатки та відсутність транспорту...це до крику прозоре та чисте повітря, яким складно надихатись... там можна спинитись на мить, об помітити всю надзвичайність життя!!!
Reply
p.s. тут стало гарно))
Reply
Leave a comment