П’ятниця, ранок
Зранку на Майдані - не зранку, а «на кінець ночі» - було тисячі дві студентів. Так було озвучено, і воно схоже на правду (не лише перед сценою, а скрізь навколо, звісно). Були й не тільки студенти, але, як на мене, дуже мало.
Мало було киян.
Мало було мене.
Мало.
Треба більше.
Нестачу нас усіх - таке є враження - «доповнювали» трохи відсторонені юнаки... словом, «стільки провокаторів ще не було». Ставили пляшки із чимось спиртним біля тих, хто гріється навколо бочок, і фотографували; намагалися організувати «локальні конфлікти»... Далі буде, напевно.
Був Рибачук, був Луценко (о, обидва), щось говорили. Говорили все правильно :)
Але без нас це все залишиться «дискотекою» та балаканиною.
А на Європейські площі вже майже готова сцена знайомо синього кольору, із дуже знайомим логотипом партії та гаслами «Захистимо національного виробника» і «Збудуємо Європу в Україні».
Скільки там буде людей? - та буде. Чи дуже я помилюся, якщо скажу, що не менше половини тих, які не вийшли на підтримку, виявляться достатньо слухняними та вийдуть проти, коли їм таке скажуть? Не знаю (чи дуже помилюся).
На студентах ми не виїдемо.
:-)
Ми живемо у прекрасний час! - справді, щиро кажу :-)
Ми живемо у час, коли від нас щось залежить. І ми реально можемо це «щось» :-)
Багато наших батьків-пращурів хотіли б побачити усе те, що ми бачимо, - але вони загинули раніше, загинули за все те, що ми зараз маємо: держава, прапор і герб, мова, відносна свобода, можливість діяти.
Вони загинули, всього цього не побачивши, не доживши до цих часів.
Ми живемо у прекрасний час :-)
Треба тільки жити, не лінуватися жити.
Ті, хто загинув, матимуть свою нагороду - Україна буде вільною й щасливою - але нам [має бути!] вкрай важливо, щоб це сталося не без нас.
Мало було киян.
Мало було мене.
Мало.
Треба більше.
Нестачу нас усіх - таке є враження - «доповнювали» трохи відсторонені юнаки... словом, «стільки провокаторів ще не було». Ставили пляшки із чимось спиртним біля тих, хто гріється навколо бочок, і фотографували; намагалися організувати «локальні конфлікти»... Далі буде, напевно.
Був Рибачук, був Луценко (о, обидва), щось говорили. Говорили все правильно :)
Але без нас це все залишиться «дискотекою» та балаканиною.
А на Європейські площі вже майже готова сцена знайомо синього кольору, із дуже знайомим логотипом партії та гаслами «Захистимо національного виробника» і «Збудуємо Європу в Україні».
Скільки там буде людей? - та буде. Чи дуже я помилюся, якщо скажу, що не менше половини тих, які не вийшли на підтримку, виявляться достатньо слухняними та вийдуть проти, коли їм таке скажуть? Не знаю (чи дуже помилюся).
На студентах ми не виїдемо.
:-)
Ми живемо у прекрасний час! - справді, щиро кажу :-)
Ми живемо у час, коли від нас щось залежить. І ми реально можемо це «щось» :-)
Багато наших батьків-пращурів хотіли б побачити усе те, що ми бачимо, - але вони загинули раніше, загинули за все те, що ми зараз маємо: держава, прапор і герб, мова, відносна свобода, можливість діяти.
Вони загинули, всього цього не побачивши, не доживши до цих часів.
Ми живемо у прекрасний час :-)
Треба тільки жити, не лінуватися жити.
Ті, хто загинув, матимуть свою нагороду - Україна буде вільною й щасливою - але нам [має бути!] вкрай важливо, щоб це сталося не без нас.