Слухаючи розмову Януковича з провідними тележурналістами...
Від себе скажу - намагаймося ж робити те, що «може допомогти».
Зневіра == слабкість.
Силового сценарію, звісно, треба остерігатися й уникати, але не треба боятися.
Просто треба йти.
Originally posted by nazavzhdy at Слухаючи розмову Януковича з провідними тележурналістами...
Слухаючи розмову Януковича з провідними тележурналістами, зрозумів таке:
1. Угоду у Вільнюсі підписано не буде! Шанси близько одного відсотка. Бо потрібно, щоб домовились ЄС і РФ щодо окремих пунктів угоди, які суперечать нормам Митного Союзу.
2. Підписання Угоди у 2014 році - досить примарне. Шанс дуже мінімальний. З двох причин:
а) якщо почнуться подібні перемовини (узгодження) між ЄС та Росією, то остання все робитиме, щоб максимально затягнути час, все робитиме, щоб не домовитись до виборів президента. І ще РФ може піти на окремі економічні поступки в сторону України: перегляд газових угод, спільні проекти, припинення санкцій та блокади тощо.
б) 2014 рік - передвиборчий. Губити левову частку власного електорату та наражатись на жорстку протидію зі сторони Кремля і кремлівських ЗМІ - Віктор Федорович не стане. Просто так, в нинішній системі координат - не стане.
3. На умови МВФ напередодні виборів Янукович та Уряд не підуть. Хоч і переконані, що виконання цих вимог може сприяти країні. Але на підвищення тарифів для населення, плаваючий курс тощо - не підуть.
4. Гіпотетично В. Янукович може підписати Угоду про асоціацію і звт у Вільнюсі або у 2014 році. Але лише при умові
а) надання жорстких Гарантій Безпеки зі сторони ЄС і США та надання економічної Допомоги зі сторони ЄС та надання кредитів МВФ на більш м’яких умовах.
б) або при умові дуже серйозного тиску Майдану і вулиці, парламенту, зовнішнього світу (насамперед США), в разі серйозного внутрішньополітичного конфлікту (можливо, офіційного розколу в провладній команді). Але це повинен бути серйозний, тотальний, але обов’язково мирний тиск, а конфлікт - не інспірований Путіним і без участі Кремля.
5. Дуже серйозний протестний тиск та силовий сценарій - можливий. Але успіх в такому сценарії можливий лише при розколі всередині провладної команди, при відверто силових діях на придушення Майдану і вулиці, в разі провокацій, при однозначному засудженні таких дій влади зі сторони Заходу та відвертої ізоляції (що малоймовірно), при різкому погіршення соціально-економічної ситуації тощо.
І, звичайно, не потрібно забувати, що «силовий сценарій» може бути використаний, як прихильниками євроінтеграції, так і її противниками.
В разі бездумних силових дій, не підкріпленими нічим, та наміру загнати в глухий кут владу - великий ризик не перемоги над євро-гальмівниками, а - зробити лише ізоляцію зі сторони ЄС та шлях неповернення для нинішнього режиму, закручення гайок і т.д.
На сьогоднішній день мирний і масовий протест - на користь угоди та підштовхування до неї. Решта - може лише дискредитувати євро-майдани та акції протесту, як всередині країни, так і за кордоном; може лише заморозити нинішній стан болота.
Звичайно, в разі «білоруських дій» зі сторони влади, в разі однозначного засудження ЄС - інша справа. Але й тоді не потрібно забувати про можливе використання «силового сценарію» Кремлем та його тутешніми союзниками та прислужниками. Як це вже відбувалось не раз в новітній історії України.
Слухаючи Януковича, зрозумів, що Тимошенко не збираються відпускати ані на лікування, ані в спосіб помилування. Наскільки зрозумів, не виключені нові справи проти неї. Чи йтиме мова про відновлення щодо неї «справи Щербаня»? - невідомо.
Масовий, мирний протест в Україні на користь євро-асоціацію безперечно повинен допомогти євроінтеграції, відбитись від тиску путінізму і євразійських проектів, а також не дасть Заходу відвернутись від України.
Чи зможе Євро-Майдан дотиснути В. Януковича і владу? Зможе. Якщо тиск матиме широкомасштабний та мирний характер, якщо акції вплинуть на уми не лише українських, але й європейських та американських можновладців.
Зневіра == слабкість.
Силового сценарію, звісно, треба остерігатися й уникати, але не треба боятися.
Просто треба йти.
Originally posted by nazavzhdy at Слухаючи розмову Януковича з провідними тележурналістами...
Слухаючи розмову Януковича з провідними тележурналістами, зрозумів таке:
1. Угоду у Вільнюсі підписано не буде! Шанси близько одного відсотка. Бо потрібно, щоб домовились ЄС і РФ щодо окремих пунктів угоди, які суперечать нормам Митного Союзу.
2. Підписання Угоди у 2014 році - досить примарне. Шанс дуже мінімальний. З двох причин:
а) якщо почнуться подібні перемовини (узгодження) між ЄС та Росією, то остання все робитиме, щоб максимально затягнути час, все робитиме, щоб не домовитись до виборів президента. І ще РФ може піти на окремі економічні поступки в сторону України: перегляд газових угод, спільні проекти, припинення санкцій та блокади тощо.
б) 2014 рік - передвиборчий. Губити левову частку власного електорату та наражатись на жорстку протидію зі сторони Кремля і кремлівських ЗМІ - Віктор Федорович не стане. Просто так, в нинішній системі координат - не стане.
3. На умови МВФ напередодні виборів Янукович та Уряд не підуть. Хоч і переконані, що виконання цих вимог може сприяти країні. Але на підвищення тарифів для населення, плаваючий курс тощо - не підуть.
4. Гіпотетично В. Янукович може підписати Угоду про асоціацію і звт у Вільнюсі або у 2014 році. Але лише при умові
а) надання жорстких Гарантій Безпеки зі сторони ЄС і США та надання економічної Допомоги зі сторони ЄС та надання кредитів МВФ на більш м’яких умовах.
б) або при умові дуже серйозного тиску Майдану і вулиці, парламенту, зовнішнього світу (насамперед США), в разі серйозного внутрішньополітичного конфлікту (можливо, офіційного розколу в провладній команді). Але це повинен бути серйозний, тотальний, але обов’язково мирний тиск, а конфлікт - не інспірований Путіним і без участі Кремля.
5. Дуже серйозний протестний тиск та силовий сценарій - можливий. Але успіх в такому сценарії можливий лише при розколі всередині провладної команди, при відверто силових діях на придушення Майдану і вулиці, в разі провокацій, при однозначному засудженні таких дій влади зі сторони Заходу та відвертої ізоляції (що малоймовірно), при різкому погіршення соціально-економічної ситуації тощо.
І, звичайно, не потрібно забувати, що «силовий сценарій» може бути використаний, як прихильниками євроінтеграції, так і її противниками.
В разі бездумних силових дій, не підкріпленими нічим, та наміру загнати в глухий кут владу - великий ризик не перемоги над євро-гальмівниками, а - зробити лише ізоляцію зі сторони ЄС та шлях неповернення для нинішнього режиму, закручення гайок і т.д.
На сьогоднішній день мирний і масовий протест - на користь угоди та підштовхування до неї. Решта - може лише дискредитувати євро-майдани та акції протесту, як всередині країни, так і за кордоном; може лише заморозити нинішній стан болота.
Звичайно, в разі «білоруських дій» зі сторони влади, в разі однозначного засудження ЄС - інша справа. Але й тоді не потрібно забувати про можливе використання «силового сценарію» Кремлем та його тутешніми союзниками та прислужниками. Як це вже відбувалось не раз в новітній історії України.
Слухаючи Януковича, зрозумів, що Тимошенко не збираються відпускати ані на лікування, ані в спосіб помилування. Наскільки зрозумів, не виключені нові справи проти неї. Чи йтиме мова про відновлення щодо неї «справи Щербаня»? - невідомо.
Масовий, мирний протест в Україні на користь євро-асоціацію безперечно повинен допомогти євроінтеграції, відбитись від тиску путінізму і євразійських проектів, а також не дасть Заходу відвернутись від України.
Чи зможе Євро-Майдан дотиснути В. Януковича і владу? Зможе. Якщо тиск матиме широкомасштабний та мирний характер, якщо акції вплинуть на уми не лише українських, але й європейських та американських можновладців.