(no subject)
У зв’язку із «пропозицією від Коломойського» бачу деяку ейфорію «в різних інтернетах», і це добре, мабуть .)
Але є два моменти.
«Ідеологічний» момент.
Не варто розраховувати на зовнішні фактори. На санкції ЄС, на війська НАТО, на зброю США, на совість Ахмєтова, на професіоналізм «силовиків», на гроші Коломойського, на ПС... Так, Коломойський, звісно, - наш, український громадянин (а ПС - теж наші!!), тому називати його «зовнішнім фактором»... доречно й необхідно саме стосовно кожного із нас.
Усе залежить тільки від нас. Від кожного з нас. «Акція від Коломойського» допоможе, але нічого не вирішить.
«Технічний» момент.
Пам’ятаєте той запис на ютубі - інструктаж російських диверсантів щодо тактики дій на нашій території? На питання «а якщо місцева влада погодиться на ультиматум?» прозвучала класична рекомендація: ви маєте знати про результат переговорів ще до того, як ваші «переговірники» повернуться; якщо влада погодиться - на переговірників на зворотному шляху нападуть. Тобто, усе має бути так, ніби влада погодилася, а потім по дорозі розстріляла. Це класика жанру.
Тобто, протидіяти «пропозиції Коломойського» також просто - достатньо вистежити того, хто йде здавати зброю, і дочекатися його, як вертатиметься. Далі - фантазуйте. Звичайно ж, це робитиме... ні, навіть не Правий Сектор, це будуть «головорізи» із підрозділу «Донбас» батальйону «Дніпро». Жидобандерівці.
Це не я придумав, це справді класика жанру. Як цьому можна протидіяти, я не знаю. Можливо, найкраще - не розраховувати на ефективність «акції», займатися якоюсь серйознішою справою.
Важливо - усвідомити й пам’ятати, що проти нас ведуть війну терористи, в яких багато чому навчилося ще Гестапо й ще у тридцятих.
І що все залежить тільки від нас.
І від Бога. А Він на нашому боці.
Але є два моменти.
«Ідеологічний» момент.
Не варто розраховувати на зовнішні фактори. На санкції ЄС, на війська НАТО, на зброю США, на совість Ахмєтова, на професіоналізм «силовиків», на гроші Коломойського, на ПС... Так, Коломойський, звісно, - наш, український громадянин (а ПС - теж наші!!), тому називати його «зовнішнім фактором»... доречно й необхідно саме стосовно кожного із нас.
Усе залежить тільки від нас. Від кожного з нас. «Акція від Коломойського» допоможе, але нічого не вирішить.
«Технічний» момент.
Пам’ятаєте той запис на ютубі - інструктаж російських диверсантів щодо тактики дій на нашій території? На питання «а якщо місцева влада погодиться на ультиматум?» прозвучала класична рекомендація: ви маєте знати про результат переговорів ще до того, як ваші «переговірники» повернуться; якщо влада погодиться - на переговірників на зворотному шляху нападуть. Тобто, усе має бути так, ніби влада погодилася, а потім по дорозі розстріляла. Це класика жанру.
Тобто, протидіяти «пропозиції Коломойського» також просто - достатньо вистежити того, хто йде здавати зброю, і дочекатися його, як вертатиметься. Далі - фантазуйте. Звичайно ж, це робитиме... ні, навіть не Правий Сектор, це будуть «головорізи» із підрозділу «Донбас» батальйону «Дніпро». Жидобандерівці.
Це не я придумав, це справді класика жанру. Як цьому можна протидіяти, я не знаю. Можливо, найкраще - не розраховувати на ефективність «акції», займатися якоюсь серйознішою справою.
Важливо - усвідомити й пам’ятати, що проти нас ведуть війну терористи, в яких багато чому навчилося ще Гестапо й ще у тридцятих.
І що все залежить тільки від нас.
І від Бога. А Він на нашому боці.