Dec 19, 2011 10:04
Криниці дно розтануло студене,
А я радів і знічувався трошки,
Так пильно Ти дивилася на мене
Невпинним глядом кольору волошки,
В тім гляді сила ніжна буревію,
До тебе і від тебе хочу бігти,
І я захоплююсь, пишаюся і млію,
Збираюсь, розпадаюся на крихти,
Живу, мені Ти жити дозволяєш,
Іду, мене прямує Тво’є світло,
І знаєш, знаєш, знаєш, добре знаєш:
Воно розквітло, зіронько, розквітло.
В. Молодід, 19.12.2011р.