(no subject)
Я вчера с самого утра искала компанию для пода в кино, оговорюсь, кино фестивальное и я понимаю, что на такое не каждого заманишь. Безуспешно, вырядилась в платье и потопала сама, зато планов на следующую неделю, невпроворот. Все хотят подготовится заранее, на спонтанность что-то уже никто не способен. Эх.
Ну что ж в любом случае опыт, я не знаю, получилось бы у меня. если бы была компания, простоять под дверью показа, на который меня не пустили (нет мест) целый час, в компании незнакомого парня, я так и не узнала его имя, уговаривая волонтеров нас все же впустить, постоять у двери. При этом мы поймали режиссера, в поисках лазеек попасть, а она в поисках вариантов для нас посмотреть фильм, пообещала прислать нам двд, а я быстро сориентировалась и дала ей свой адрес, пообещав парню с ним поделится. Я знаю, где ты работаешь - я тебя найду, пообещал он.
Не знаю, была бы я так настойчива, хотя я приехала именно ради этого фильма, он единственный зацепил меня в программе на сегодня:
Бахрейн, забута країна арабської весни, - розташована в Перській затоці невелика монархія з населенням 600 тисяч осіб. Її громадяни повстали одночасно з сирійцями, єгиптянами й тунісцями у лютому 2011 року, вимагаючи базових цінностей - демократії, свободи й честі. Світ не помітив повстання жителів Бахрейну, бо їхня країна вважається багатим і розвиненим союзником Заходу. Більше того, країна закрита для журналістів, тому не було можливості висвітлювати тамтешні події. Стефані Ляморре спромоглася проникнути туди як туристка, її камера зафіксувала криваве повстання. Під час демонстрацій загинуло понад 70 протестувальників - в тюрмах або в селищах під час поліцейських рейдів. Лікарка, що допомагала пораненим повстанцям, була засуджена до 15 років ув‘язнення. Все це різко контрастує з новісінькими торговими центрами, що споруджуються по всій країні.
"Бахрейн: заборонена країна"
(http://www.docudays.org.ua)
И внимала бы я так жадно, попав на последние минут 15 фильма и брифинг с режиссером. И было бы у меня столько мыслей в голове.
Freedom is the basic need, even if you live in paradise, - сказала Стефани Ламморе*, объясняя причины почему восстал Бахрейн, хотя мир и молчит об этом. Каждый подразумевает под "свободой" свое, но где-то в глубине души мы все наделяем этим понятием схожие вещи. Мы жалуемся на то, что нам плохо и тяжело живется, мы просто не жили в худшем мире.
*Стефані Ламорре - французький документаліст, працює в різних країнах як незалежний продюсер, сценарист, режисер. Зняла низку різноманітних робіт для французького телебачення. Самотужки їздила до Іраку, багатьох країн Африки, Південної й Центральної Америки і знімала документальні фільми на різні теми - від сучасного рабства до нелегальної імміграції.
Играла бы в моих ушах песня Lifehouse "Barricade" и встретились бы по пути ребята, которые живут совсем в другом районе города, но сегодня шли по одному пути со мной.
Я реалист, но порой верю, что случайности неслучайны...
Ну что ж в любом случае опыт, я не знаю, получилось бы у меня. если бы была компания, простоять под дверью показа, на который меня не пустили (нет мест) целый час, в компании незнакомого парня, я так и не узнала его имя, уговаривая волонтеров нас все же впустить, постоять у двери. При этом мы поймали режиссера, в поисках лазеек попасть, а она в поисках вариантов для нас посмотреть фильм, пообещала прислать нам двд, а я быстро сориентировалась и дала ей свой адрес, пообещав парню с ним поделится. Я знаю, где ты работаешь - я тебя найду, пообещал он.
Не знаю, была бы я так настойчива, хотя я приехала именно ради этого фильма, он единственный зацепил меня в программе на сегодня:
Бахрейн, забута країна арабської весни, - розташована в Перській затоці невелика монархія з населенням 600 тисяч осіб. Її громадяни повстали одночасно з сирійцями, єгиптянами й тунісцями у лютому 2011 року, вимагаючи базових цінностей - демократії, свободи й честі. Світ не помітив повстання жителів Бахрейну, бо їхня країна вважається багатим і розвиненим союзником Заходу. Більше того, країна закрита для журналістів, тому не було можливості висвітлювати тамтешні події. Стефані Ляморре спромоглася проникнути туди як туристка, її камера зафіксувала криваве повстання. Під час демонстрацій загинуло понад 70 протестувальників - в тюрмах або в селищах під час поліцейських рейдів. Лікарка, що допомагала пораненим повстанцям, була засуджена до 15 років ув‘язнення. Все це різко контрастує з новісінькими торговими центрами, що споруджуються по всій країні.
"Бахрейн: заборонена країна"
(http://www.docudays.org.ua)
И внимала бы я так жадно, попав на последние минут 15 фильма и брифинг с режиссером. И было бы у меня столько мыслей в голове.
Freedom is the basic need, even if you live in paradise, - сказала Стефани Ламморе*, объясняя причины почему восстал Бахрейн, хотя мир и молчит об этом. Каждый подразумевает под "свободой" свое, но где-то в глубине души мы все наделяем этим понятием схожие вещи. Мы жалуемся на то, что нам плохо и тяжело живется, мы просто не жили в худшем мире.
*Стефані Ламорре - французький документаліст, працює в різних країнах як незалежний продюсер, сценарист, режисер. Зняла низку різноманітних робіт для французького телебачення. Самотужки їздила до Іраку, багатьох країн Африки, Південної й Центральної Америки і знімала документальні фільми на різні теми - від сучасного рабства до нелегальної імміграції.
Играла бы в моих ушах песня Lifehouse "Barricade" и встретились бы по пути ребята, которые живут совсем в другом районе города, но сегодня шли по одному пути со мной.
Я реалист, но порой верю, что случайности неслучайны...