Штраус в опереті
Сходили на пречудовий новорічний Штраус-концерт в опереті.
Сходили перший раз, хоча оперета влаштовує уже не вперше. Це однозначний must have до кожного Нового року!
Хореограф, щоправда, у них убогий, але все інше на хорошому рівні справжніх веселих штраус-концертів. Деригентка молодчинка просто.
Ось польський приклад (щоправда оркестр, хор і навіть ковадла трохи багатші за наші):
Наступного року братиму квитки щойно з'являться, бо цього уже за місяць були майже всі розкуплені.
Дуже класно, коли абсолютна більшість композицій такі знайомі, аж рідні. Наприклад, ця полька-мазука, це найромантичніші спогади першого вивчення мазурки до другої ночі перед балом:
Тоді, років сім тому, було багато нервів, втоми і роздратування. А зараз спогади найчарівливіші. Ви просто її послухайте!
Багато цікавих номерів. Особливо добрі з оперет, класичні польки з аксесуарами: шампанське і феєрверк (з ковадлом яке, чомусь, не дуже добре звучало), а прем'єра спорт-польки в стилі української збірної - взагалі бомба.
Словом, дуже добре жити в місті, де ставлять такі концерти і дуже добре мати друзів, які про ці концерти нагадують, валять туди красиво вдягненою шоблою і танцюють в антракті кадриль.
Скажу чесно, останніми днями новорічний настрій не приходить. Ні, прости господи, перегляд «Іронії долі» (так, я грішний совок, трохи ностальгую цим фільмом) ні купівля ялинки і подарунків не могли нічого виправити на тлі розуміння в якій ситуації і наскільки приниженими ми будемо зустрічати це свято. Але цей концерт - пряма ін'єкція позитиву безпосередньо в серце. Дуже шкода, що на біс нічого не залишили.
Дайош наступного року нормальний чоловічій дрескод. Бодай щоб костюми з метеликами у всіх були (краще, звісно, white tie).
Спасибі ХІХ сторіччю взагалі та Штраусам зокрема за наше щасливе сьогодення!
Сходили перший раз, хоча оперета влаштовує уже не вперше. Це однозначний must have до кожного Нового року!
Хореограф, щоправда, у них убогий, але все інше на хорошому рівні справжніх веселих штраус-концертів. Деригентка молодчинка просто.
Ось польський приклад (щоправда оркестр, хор і навіть ковадла трохи багатші за наші):
Click to viewНаступного року братиму квитки щойно з'являться, бо цього уже за місяць були майже всі розкуплені.
Дуже класно, коли абсолютна більшість композицій такі знайомі, аж рідні. Наприклад, ця полька-мазука, це найромантичніші спогади першого вивчення мазурки до другої ночі перед балом:
Тоді, років сім тому, було багато нервів, втоми і роздратування. А зараз спогади найчарівливіші. Ви просто її послухайте!
Багато цікавих номерів. Особливо добрі з оперет, класичні польки з аксесуарами: шампанське і феєрверк (з ковадлом яке, чомусь, не дуже добре звучало), а прем'єра спорт-польки в стилі української збірної - взагалі бомба.
Словом, дуже добре жити в місті, де ставлять такі концерти і дуже добре мати друзів, які про ці концерти нагадують, валять туди красиво вдягненою шоблою і танцюють в антракті кадриль.
Скажу чесно, останніми днями новорічний настрій не приходить. Ні, прости господи, перегляд «Іронії долі» (так, я грішний совок, трохи ностальгую цим фільмом) ні купівля ялинки і подарунків не могли нічого виправити на тлі розуміння в якій ситуації і наскільки приниженими ми будемо зустрічати це свято. Але цей концерт - пряма ін'єкція позитиву безпосередньо в серце. Дуже шкода, що на біс нічого не залишили.
Дайош наступного року нормальний чоловічій дрескод. Бодай щоб костюми з метеликами у всіх були (краще, звісно, white tie).
Спасибі ХІХ сторіччю взагалі та Штраусам зокрема за наше щасливе сьогодення!