Красне-Ожидів: два місяці ПО ТОМУ
Минулого понеджялка дозволив собі пішу мандрівочку загадним перегоном, аби особисто відмітитися на місцині, де відбулася Катастрофа Вєка.
Хто на іржавому броніпоізді на тєму "де, шо і как" - втикать сюди:
12-й кілометр перегону Красне-Ожидів лінії Красне-Здолбунів. Отакоє там творилося жаркими днями-вечорами наприкінці липня...
Наразі вроді всьо спокійно і життя пливе у розміреному темпі!
Ciє єсть ушастий пєпєлац породи "Пєса-Бидґощ" з гоноровим написом на борту "Буковель" кирилецею і латиницею. Ідінтіхвікатор звєря натякає на те, що минулої зими ним доставлялися на гірськолижні тусівки тисячі шанувальників активного відпочинку. "Рейковий автобус" - а саме так охвіційно звецця дівайс - сі переміщає зі швидкістю самальота (поки я ховав апарат, він встиг прочухати блок-ділянку!), долаючи відстань від Пібхого до Лємбєрґа за 2 години 20 хвилин, позаяк як звикла ліпістрічька чвалає по маршруту цілих 5 годин!
Згадали за ліпістрічьку - а ось і вона! "Підвищеного комфорту", тіпа. Одна напись "Червона Калина" чіво стоє! Оскільки мотаєцця на космічіську відстань - ціни на квитки прирівнюються до агyльнaгa вагона пасажирського поїзда, незважаючи на те, шо останній йде на годину менше.
Поки суп да тєло, чвалав Ваш Покірний Слуга по шпалах зі швидкістю змęчонеґо пішехода, піпілац устиг у місті Лева прийняти на борт чергову партію буржуїнів, котрим ніфтірпьож побистрєє, і шурнути в зворотньому напрямі - навіть без помощі ґравіцаппи. До речі, за кілометр від апарата уже видко Місце Події!
Ну, от ми і вдома! Тут був
nestor_shufrich і його полатка з інтірнетом.
Тут було болото. Наразі - рукотворна дамба і відстійники води. Очівідно, заражонної.
Тут був ФОСФОР. Йадавітий, шотокапєц!
Тут було шоблойобло. Наразі - спокійно собі ходять потяги, не збираючись при цьому сіґати під укіс.
Тут був АД. Дивитися відєоролік на початку поста.
Тут був АзъЄсмьЦарь. Пошловате, канєшна, здьęчьє, але для прОтоколу потрібне.
Ну от, ще чотири кілометри до вхідного сигналу станції Ожидів - і можна ловити фуру додому!
Ах пачіму-пачіму-пачіму бил світофор зільоний? Очєвішьчє, тому шо позаді його вільно дві і болєє блок-ділянки (див. "Інструкція по сигналізації", ріс.2.15,а). Да світлофор, ссаті, новенький зовсім - старий бил снєсьон фосфорним ураганом.
Остання блок-ділянка перед Ожидовом. Сіє прівідєніє с понтоґрахвом - нічто іноє как ЧС4-044 (ох, як їх мало лишилось, окваріумів...), влачащій за собою потіąг на батьківщину - 612-й Львів-Сарни.
Ось вони, вхідні світлофори станції Ожидів! Шпацер добіг кінця, зараз вилазимо на автобан "Київ-Чоп", що перетинає залізницю по шляхопроводу, і стопимо у потрібному напрямку! До наступних зустрічей в ехвірі!
Хто на іржавому броніпоізді на тєму "де, шо і как" - втикать сюди:
Click to view12-й кілометр перегону Красне-Ожидів лінії Красне-Здолбунів. Отакоє там творилося жаркими днями-вечорами наприкінці липня...
Наразі вроді всьо спокійно і життя пливе у розміреному темпі!
Ciє єсть ушастий пєпєлац породи "Пєса-Бидґощ" з гоноровим написом на борту "Буковель" кирилецею і латиницею. Ідінтіхвікатор звєря натякає на те, що минулої зими ним доставлялися на гірськолижні тусівки тисячі шанувальників активного відпочинку. "Рейковий автобус" - а саме так охвіційно звецця дівайс - сі переміщає зі швидкістю самальота (поки я ховав апарат, він встиг прочухати блок-ділянку!), долаючи відстань від Пібхого до Лємбєрґа за 2 години 20 хвилин, позаяк як звикла ліпістрічька чвалає по маршруту цілих 5 годин!
Згадали за ліпістрічьку - а ось і вона! "Підвищеного комфорту", тіпа. Одна напись "Червона Калина" чіво стоє! Оскільки мотаєцця на космічіську відстань - ціни на квитки прирівнюються до агyльнaгa вагона пасажирського поїзда, незважаючи на те, шо останній йде на годину менше.
Поки суп да тєло, чвалав Ваш Покірний Слуга по шпалах зі швидкістю змęчонеґо пішехода, піпілац устиг у місті Лева прийняти на борт чергову партію буржуїнів, котрим ніфтірпьож побистрєє, і шурнути в зворотньому напрямі - навіть без помощі ґравіцаппи. До речі, за кілометр від апарата уже видко Місце Події!
Ну, от ми і вдома! Тут був
nestor_shufrich і його полатка з інтірнетом.
Тут було болото. Наразі - рукотворна дамба і відстійники води. Очівідно, заражонної.
Тут був ФОСФОР. Йадавітий, шотокапєц!
Тут було шоблойобло. Наразі - спокійно собі ходять потяги, не збираючись при цьому сіґати під укіс.
Тут був АД. Дивитися відєоролік на початку поста.
Тут був АзъЄсмьЦарь. Пошловате, канєшна, здьęчьє, але для прОтоколу потрібне.
Ну от, ще чотири кілометри до вхідного сигналу станції Ожидів - і можна ловити фуру додому!
Ах пачіму-пачіму-пачіму бил світофор зільоний? Очєвішьчє, тому шо позаді його вільно дві і болєє блок-ділянки (див. "Інструкція по сигналізації", ріс.2.15,а). Да світлофор, ссаті, новенький зовсім - старий бил снєсьон фосфорним ураганом.
Остання блок-ділянка перед Ожидовом. Сіє прівідєніє с понтоґрахвом - нічто іноє как ЧС4-044 (ох, як їх мало лишилось, окваріумів...), влачащій за собою потіąг на батьківщину - 612-й Львів-Сарни.
Ось вони, вхідні світлофори станції Ожидів! Шпацер добіг кінця, зараз вилазимо на автобан "Київ-Чоп", що перетинає залізницю по шляхопроводу, і стопимо у потрібному напрямку! До наступних зустрічей в ехвірі!