Завтра всі францисканці радітимуть святом їхнього покровтеля і засновника ордену - св.Франциска з Асізі.
рівно тиждень тому я нарешті видлубала троха часу і подивилася фільм із Міккі Рурком про нього. Постійно пригадуються часи мого шаленого дитинсва-підлітківства у бернардинському (то одна з гілок ордену св.Франциска) приході :)) позаяк спогади надзвичайно приємні, стає тепло і затишно.
А сьогодні купа молоді в мому рідному місті стоятиме ніч на молитві, роздумуючи над тим, що для святих кінець земного життя - не страх і трагедія, а Перехід (так перекладається з латини "transitus") до вічної радості в небі, повернення до люблячого Бога, кінець випробувань і страждань, кінець боротьби за виживання в непростому світі.
Буде час, викладу один твір - з подібною назвою, але неподібним сюжетом, а поки - па!