Для Стьопи і Вовки
Осінь там далеко, а тут ще не весна
сніг бля під ногами, і не така страшна,
зима
і в ополонці холодна вода.
шкода,
якщо розуму в коробці черепній нема,
а де душа?
між спиною і животом
лише звук "ОМ",
в горлі, як в жерлі звуки малі
на мілі емоційний ресурс,
шукай тоді свій резус-мінус-плюс,
або вали на північний полюс.
Вітер зніс голову і не такий вже веселий агрус,
і от лицем донизу з кишками з живота лежить на асфальті боягуз, розчарувався старенький чорногуз,
що його мішечок так тяжко в думках брудних загруз,
кидайте згори на фіру павуз -
нехай не розносить у всі сторони сіно,
а то ще, борони боже, будуть думати, що я на відміну
від когось маю криву чи косу міну
і практикую песимізм як навчальну диспипліну.
Тільки як болітиме нестерпно тоді ставатиму на коліна,
і згадаю що бог не мав би бачити між нами всіма якісь відміни,
але недійсні підміни,
підніми спину і живи хвилину як годину,
бо скоро ти фіру покинеш.
І вітер нехай роздуває сіно.