5-6.02.2011 с. Лумшори-оз.Комсомольське-г. Полонина Руна
1. Дерев'яний мостик над водоспадом
2. Водоспад замерз та перетворився на велику брилу з льоду
3.
4. Снігу по дорозі було не багато, тож йти було досить легко.
5.
6. Дійшли до оз. Комсомольське. Одинокі деревцята красуються на його берегах.
7. Навкруги туман, все біле покрите снігом.
Збільшити зображення
8.
9.
10. Кінець лісу, далі починається полонина. Вже відчутно як піднімається сильний вітер. Гілки дерев покриті товстим шаром налипнутого снігу.
11.
12.
13. Надзвичайно сильний туман не давав змоги нормально орієнтуватись, йшли як то кажуть "на угад", бетонна дорога, що веде на вершину покрита товстим шаром снігу. Вирішили зупинитись на ночівлю біля руїн старої біобази і вже звідти без рюкзаків попробували швидко піднятись на вершину г. Полонина Руна та повернутись до табору. Але нажаль пройшовши близько 1 год взагалі загубили будь-які орієнтири, які б могли привести нас до цілі, тому вирішили повертатись назад по своїм слідам та не ризикувати.
14. Наступний день не порадував нас нічим кращим. В планах перейти полонину та спуститись в заповідник Шипот до замерзших водоспадів і далі вниз по річці вийти в с. Тур'я Поляна. Вийшли зранку, чим далі йшли погода все погіршувалась, видимість нульова, глибокий сніг, я без снігоступів щоразу провалювався по коліна в сніг, що дуже виснажує та сповільнює швидкість. Через пару годин руху звірившись з GPS, вирішили, що з такими темпами та погодніми умовами безпечніше вернутись в с. Лумшори.
15. Щось розгледіти було досить важко.
16.
17.
2. Водоспад замерз та перетворився на велику брилу з льоду
3.
4. Снігу по дорозі було не багато, тож йти було досить легко.
5.
6. Дійшли до оз. Комсомольське. Одинокі деревцята красуються на його берегах.
7. Навкруги туман, все біле покрите снігом.
Збільшити зображення
8.
9.
10. Кінець лісу, далі починається полонина. Вже відчутно як піднімається сильний вітер. Гілки дерев покриті товстим шаром налипнутого снігу.
11.
12.
13. Надзвичайно сильний туман не давав змоги нормально орієнтуватись, йшли як то кажуть "на угад", бетонна дорога, що веде на вершину покрита товстим шаром снігу. Вирішили зупинитись на ночівлю біля руїн старої біобази і вже звідти без рюкзаків попробували швидко піднятись на вершину г. Полонина Руна та повернутись до табору. Але нажаль пройшовши близько 1 год взагалі загубили будь-які орієнтири, які б могли привести нас до цілі, тому вирішили повертатись назад по своїм слідам та не ризикувати.
14. Наступний день не порадував нас нічим кращим. В планах перейти полонину та спуститись в заповідник Шипот до замерзших водоспадів і далі вниз по річці вийти в с. Тур'я Поляна. Вийшли зранку, чим далі йшли погода все погіршувалась, видимість нульова, глибокий сніг, я без снігоступів щоразу провалювався по коліна в сніг, що дуже виснажує та сповільнює швидкість. Через пару годин руху звірившись з GPS, вирішили, що з такими темпами та погодніми умовами безпечніше вернутись в с. Лумшори.
15. Щось розгледіти було досить важко.
16.
17.