Вчорашній копіпейст
Я вам пишу
про гендерну нерівність
про сало з маслом
над гірським хребтом
де персональну чоловічу гідність
покинули блювати під мостом
Я вам пишу руками і ногами
про звук гобоя літом на зорі
про кокаколу літнього прибоя
шо випускають в небо школярі
про тиск перлин на кілограм капусти
про батальйони лобстерів в нитках
про еманації нещадної любові
в глистах відважних горе-колимаг
про десять вісімнадцять двісті
я буду повторяти раз
лиш тільки би доникатись, доплисти
до вас, мій гормональний стяг!
Світало...
ти сидиш в траншеї
розчуханий до крові побратим
ВСТАВАЙ! НАС АТАКУЮТЬ ГЕЇ!
і ковалі москальських гільйотин.
Та їм на зло
я відкриваю шпроти!
щоденнно поглинаю трупів рать
застигла у печальній болі
трагікомічна їхня шпротна мать.
так...
я не знаю слова "двері"
не знаю слова "ящик" і "морфлот"
не знаю "каша", "силос" і "тетері"
зате я знаю слово "бутирброт"!
я не герой бруківки й барикади
я не компот географічних куль...
коротше, сучасна українська поезія, це так просто, так просто, так просто!
про гендерну нерівність
про сало з маслом
над гірським хребтом
де персональну чоловічу гідність
покинули блювати під мостом
Я вам пишу руками і ногами
про звук гобоя літом на зорі
про кокаколу літнього прибоя
шо випускають в небо школярі
про тиск перлин на кілограм капусти
про батальйони лобстерів в нитках
про еманації нещадної любові
в глистах відважних горе-колимаг
про десять вісімнадцять двісті
я буду повторяти раз
лиш тільки би доникатись, доплисти
до вас, мій гормональний стяг!
Світало...
ти сидиш в траншеї
розчуханий до крові побратим
ВСТАВАЙ! НАС АТАКУЮТЬ ГЕЇ!
і ковалі москальських гільйотин.
Та їм на зло
я відкриваю шпроти!
щоденнно поглинаю трупів рать
застигла у печальній болі
трагікомічна їхня шпротна мать.
так...
я не знаю слова "двері"
не знаю слова "ящик" і "морфлот"
не знаю "каша", "силос" і "тетері"
зате я знаю слово "бутирброт"!
я не герой бруківки й барикади
я не компот географічних куль...
коротше, сучасна українська поезія, це так просто, так просто, так просто!