Nov 19, 2005 18:42
_Флеш-бек_
Він підійшов наскільки граційно, що я навіть трохи позаздрив самодостатності цієї людини. Права рука легко й звично, що навіть не було сумніву, що він робив це не вперше, відкинула полу піджака, під якою на поясі джинсів на мить, але достатню для того, щоб побачити й усвідомити, блиснув значок копа. Мені навіть здалося, що в його очах блимнули іскорки зверхності, - але то мабуть задалось. Тому що він зовсім не командно, але напелегливо сказав:
- У вас немає права ставити машину тут. Я попрошу негайно перепаркувати у інше місце. Дякую - розвернувся, й пішов у своїх справах все з тією ж граційністю.
- Добре, сер.
Все, що мені залишалося, це сісти на місце водія й відїхати на кілька десятків метрів, встигнувши побачити перед капотом табличку з написом: "Лише для службового транспорту та особистих машин поліції". І відчуття, що як добре, коли ти знайшов себе і займаєшся справою, яка приносить тобі задоволення.