Для підтримання бойового духу

Jun 03, 2010 15:13

Василь Симоненко

Де зараз ви, кати мого народу? 
Де велич ваша, сила ваша де? 
На ясні зорі і на тихі води 
Вже чорна ваша злоба не впаде.

Народ росте, і множиться, і діє 
Без ваших нагаїв і палаша. 
Під сонцем вічності древніє й молодіє 
Його жорстока й лагідна душа.

Народ мій є! Народ мій завжди буде! 
Ніхто не перекреслить мій народ! 
Пощезнуть всі перевертні й приблуди, 
І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих, 
Не забувайте, виродки, ніде: 
Народ мій є! В його гарячих жилах 
Козацька кров пульсує і гуде!

***

Древній, обікрадений народе! 
Над тобою прошумів розбій, 
Та кати не вкрили твою вроду, 
Не всушили дужий мозок твій.

Нові покоління, як обнова, 
В лоні сповиваються твоїм, 
І дідівська гордовита мова 
Служить вірно і слухняно їм.

Пристрасним, орлино-мудрим зором 
Дивишся у всесвіт з-під повік… 
Виродки - підтвердження суворе, 
Що живеш і житимеш повік!

Симоненко, вірші, Україна

Previous post Next post
Up