Вода та вогонь
Щось довго і важко вирішувала чи писати цього поста чи ні. Нібито мова йде про щось інтимне, внутрішнє, про те, що треба тримати в собі. Ніч на Івана Купала я відзначала в с. Пилипець, де знаходиться самий знаний в Україні водоспад Шепіт. Таку саму назву носить й... назвати цю тусовку фестивалем у мене язик не повертається. Шепіт - це держава. Справжні його фанати їздять сюди кожного року. Шепіт не рекламують у ЗМІ, ніхто не віділяє на нього гроші, він не має жодної інфраструктури - ані сцен, ані стелажів з сувенирами, ані наметів з пивом та їжею. Шепіт творять його учасники. Вони шиють собі вбрання, деякі роблять собі житло у вигляді тіпі - це помешкання індіанців, де посередині всю ніч палає вогнище, у центрі сидить вождь, а у куточках намету ховають провіант. На Шепоті можна ходити голим. Та можна бути собою... Деякі люди кажуть, що він перевіряє людину, і не всі проходять це випробування.
Наше перебування на Шепоті розпочалося з відвідування водоспаду. Стати під крижану воду означає очиститися. А потім ми піднялися гірською стежкою на казкову галявину, де власне і відбувалося все. Хііпі, панки, металюги, репери, ролевики, екстремали... Багато облич, багато наметів, багато зустрічей. Галявина умовно поділяється на три основні частини та резервацію, де власне і живуть "індіанці", вдягнуті в автентичні костюми. На Шепоті немає ані міліції, ані швидкої. Колись тут з гори впав один хлопець, вдарився об каміння... Друзі думали не виживе, але на наступний день він знову вже пив горілку. Рану йому зашив друг за допомогою звичайної голки, нитки та горілки.
Найголовніше дійство Шепоту - це ніч на Івана Купала. В центрі галявини розкладається гігантська ватра, ввечері її запалюють і вона горить майже всю ніч. Всю ніч навколо неї танцюють люди і грають барабани. Барабанщмків не видно і складається враження, що звуки йдуть з неба. А коли великий кострик стає маленьким через нього стрибають... Дивитися на цей вогонь, здається, можна цілу вічність - в ньому згорало минуле, в ньому розчинялося майбутнє, слова ставали зайвими, а світ примарним. На ньому не існувало нічого, крім вогню, вогню, який міг зігріти тих, хто не наближався до нього, і зпалити того, хто зачаровано йшов на його поклик. Це була шалена енергія. Руслана - фігня. Її шоу - жалюгідні копії.
На жаль, акумулятори у нашому фотоапараті були розряджені, тому не вдалося наробити фоток. А можливо то була доля, яка не дозволила перетворити яскраві спогади у звичайну фотосесію. Шепіт не треба фотографувати та знімати на відео. Туди треба з їздити хоч один раз, і якщо він тебе покличе знову, значить ти пройшов випробування. І почув та зрозумів те шепотіння, яке було адресоване тільки тобі і нікому іншому....
Жива вода
Дорога
Взимку тут справжня містика
Ватра
Наше перебування на Шепоті розпочалося з відвідування водоспаду. Стати під крижану воду означає очиститися. А потім ми піднялися гірською стежкою на казкову галявину, де власне і відбувалося все. Хііпі, панки, металюги, репери, ролевики, екстремали... Багато облич, багато наметів, багато зустрічей. Галявина умовно поділяється на три основні частини та резервацію, де власне і живуть "індіанці", вдягнуті в автентичні костюми. На Шепоті немає ані міліції, ані швидкої. Колись тут з гори впав один хлопець, вдарився об каміння... Друзі думали не виживе, але на наступний день він знову вже пив горілку. Рану йому зашив друг за допомогою звичайної голки, нитки та горілки.
Найголовніше дійство Шепоту - це ніч на Івана Купала. В центрі галявини розкладається гігантська ватра, ввечері її запалюють і вона горить майже всю ніч. Всю ніч навколо неї танцюють люди і грають барабани. Барабанщмків не видно і складається враження, що звуки йдуть з неба. А коли великий кострик стає маленьким через нього стрибають... Дивитися на цей вогонь, здається, можна цілу вічність - в ньому згорало минуле, в ньому розчинялося майбутнє, слова ставали зайвими, а світ примарним. На ньому не існувало нічого, крім вогню, вогню, який міг зігріти тих, хто не наближався до нього, і зпалити того, хто зачаровано йшов на його поклик. Це була шалена енергія. Руслана - фігня. Її шоу - жалюгідні копії.
На жаль, акумулятори у нашому фотоапараті були розряджені, тому не вдалося наробити фоток. А можливо то була доля, яка не дозволила перетворити яскраві спогади у звичайну фотосесію. Шепіт не треба фотографувати та знімати на відео. Туди треба з їздити хоч один раз, і якщо він тебе покличе знову, значить ти пройшов випробування. І почув та зрозумів те шепотіння, яке було адресоване тільки тобі і нікому іншому....
Жива вода
Дорога
Взимку тут справжня містика
Ватра