Уніж - це невеличке село на Прикарпатті, всього на 30 хат, де живуть 60 мешканців. Саме тут - неподалік від Дністровського каньону, відбувся фест українського мистецтва. Фест проводився тут уперше, але відчуття першого млина не виникло. Інфраструктура, транспорт, звук.. Все було організовано на вищому рівні. Головна особливість фесту в тому, що головний акцент робився на національному форматі. Національний формат по-уніжськи - цн власні гроощі (буфуони), які обмінювалися на гривні по курсу 1 до 1, це заборона вживати спиртні напої,це українська музика, мова та українське мистецтво: слеми, кузні та майтсерні художників.
Зірки фесту - гурти От винта, Гайдамаки, Перкалаба та письменник Юрій Андрухович
Єдине, що трохи дивує в усьому цьому, так це якесь дивне ставлення до українського патротизму: люди, які зібралися на цютусовку , вели себе таке, наче за вікнами 1991-й рік і незалежну Україхну треба ще виборювати... На фесті продавалися футболки з написом "Обережно, українська мова", а один гурт з Запоріжжя заспівав пісню: "Запоріжжя - це Україна, а не якась інша країна". З іншого боку, може так воно і є... боротьба триває.
Форматно?
Буфони
Гурт "От винта" не виступав на сцені. А виступав в пивній перед енергетично зарядженим народом
Гуцульський посуд
Само село Уніж.
З натури
Юрій Андрухович