персонал хісторі
колега розказала вдруг історію про свого батька.
батько її - поляк чистокровний, народився десь в сибіру, де його батьки опинились за невідомих мені обставин. під час другої світової був в радянській армії і прихитрився не повернуться разом із нею назад в срср.
в армію попав із іркутська, де вчився в інститутію перед відправкою в армію із батьками побачитись йому не дозволили, бо з іркутська до тієї місцевості, де батьки були, треба бул,о нада понімать, мало не на оленях добираться.
після війни, як уже було сказано, він в срср не вернувся, і батьків своїх так ніколи більше і не побачив.
при цьому, все життя боявся, що його "викуплять", що він не поляк - а радянський громадянин в минулому, і заберуть надаз в срср. (я так розумію, що з батьками через це звязаться не пробував).
дочка його - моя колега по роботі в школі училась давно - іще за обовязкової російської. з російської у неї завжди були 5, бо батько із домашнім завданням помагав.
батько її - поляк чистокровний, народився десь в сибіру, де його батьки опинились за невідомих мені обставин. під час другої світової був в радянській армії і прихитрився не повернуться разом із нею назад в срср.
в армію попав із іркутська, де вчився в інститутію перед відправкою в армію із батьками побачитись йому не дозволили, бо з іркутська до тієї місцевості, де батьки були, треба бул,о нада понімать, мало не на оленях добираться.
після війни, як уже було сказано, він в срср не вернувся, і батьків своїх так ніколи більше і не побачив.
при цьому, все життя боявся, що його "викуплять", що він не поляк - а радянський громадянин в минулому, і заберуть надаз в срср. (я так розумію, що з батьками через це звязаться не пробував).
дочка його - моя колега по роботі в школі училась давно - іще за обовязкової російської. з російської у неї завжди були 5, бо батько із домашнім завданням помагав.