Шимла - королева гірських станцій
Про Ладах все розписано нижче.
Дорога з Ле у Маналі висвітлена у багатьох інформаційних джерелах.
Маналі взагалі заїжджене місце всіма, кому не лінь. Туди растамани, наче по манну небесну повзають, а коли хмари зависають, то вже надовго. Нам не пощастило :-(
Кілька днів провисівши в Маналі зібрали пакунки на виїзд з Гімалаїв, але без візиту у це місто Гімалайське кільце просто не могло б вважатися завершеним.
Отже беремо нічний автобус з Маналі і на ранок ми у столиці Хімачал Прадешу - місті Шимла.
.
Шимлу ще називають королевою гірських станцій, адже сюди можна добратися поїздом прямісінько із Делі, що дуже упрощує завдання для туристів та індійських тріпперів. Цікаве саме розміщення міста. Якщо більшість високогірних міст будують в долинах, то це розкидане по самих вершечках більш як двотисячних гір. Ги, шем такого не видів :-/
Це столиця найрозвинутішого гірського штату Індії. Власне Шимла слугувала літньою столицею британського керівництва Раджу, коли пекельне повітря Делі просто випалює легені.
Місто особливо популярне вікендовими поїздками, але лише туризмом не живиться. Тут є своя власна інфраструктура, навчальні заклади і адміністративні корпуси. Загалом його можна поставити майже у одну лінію з Мумбаєм, що досить кардинально відрізняється від усіх індійських міст своєю британською вишуканістю та елегантністю.
Просто подивіться фото. П'ючи чай в одному із місцевих кав'ярень я взагалі на мить забув, що перебуваю в Індії.
" />
Ну після такого "культурного шоку" ми просто не могли пропустити один із місцевих хіндуських храмів, підступи до котрого остерігають орди лютих мавп. Місцеві жителі на підходах до храму навіть здають в оренду ціпки, ну а мені вже ніц страшно не було після сутички у Варансі і пройденої процедури уколів проти сказу :-)
" />
А ще я вичитав у Лоунлі Пленет, що в межах міста є 90-метровий водоспад. Він знаходиться на схилах одного із пагорбів міста, куди нас завели місцеві хлопаки.
Чадні Фолс названий на честь коня одного із британських генералів, що зірвався з цієї скелі.
Гори позаду і ми направляємся назад у Делі, з відчуттями ну майже додому :-)
Дорога з Ле у Маналі висвітлена у багатьох інформаційних джерелах.
Маналі взагалі заїжджене місце всіма, кому не лінь. Туди растамани, наче по манну небесну повзають, а коли хмари зависають, то вже надовго. Нам не пощастило :-(
Кілька днів провисівши в Маналі зібрали пакунки на виїзд з Гімалаїв, але без візиту у це місто Гімалайське кільце просто не могло б вважатися завершеним.
Отже беремо нічний автобус з Маналі і на ранок ми у столиці Хімачал Прадешу - місті Шимла.
.
Шимлу ще називають королевою гірських станцій, адже сюди можна добратися поїздом прямісінько із Делі, що дуже упрощує завдання для туристів та індійських тріпперів. Цікаве саме розміщення міста. Якщо більшість високогірних міст будують в долинах, то це розкидане по самих вершечках більш як двотисячних гір. Ги, шем такого не видів :-/
Це столиця найрозвинутішого гірського штату Індії. Власне Шимла слугувала літньою столицею британського керівництва Раджу, коли пекельне повітря Делі просто випалює легені.
Місто особливо популярне вікендовими поїздками, але лише туризмом не живиться. Тут є своя власна інфраструктура, навчальні заклади і адміністративні корпуси. Загалом його можна поставити майже у одну лінію з Мумбаєм, що досить кардинально відрізняється від усіх індійських міст своєю британською вишуканістю та елегантністю.
Просто подивіться фото. П'ючи чай в одному із місцевих кав'ярень я взагалі на мить забув, що перебуваю в Індії.
" />
Ну після такого "культурного шоку" ми просто не могли пропустити один із місцевих хіндуських храмів, підступи до котрого остерігають орди лютих мавп. Місцеві жителі на підходах до храму навіть здають в оренду ціпки, ну а мені вже ніц страшно не було після сутички у Варансі і пройденої процедури уколів проти сказу :-)
" />
А ще я вичитав у Лоунлі Пленет, що в межах міста є 90-метровий водоспад. Він знаходиться на схилах одного із пагорбів міста, куди нас завели місцеві хлопаки.
Чадні Фолс названий на честь коня одного із британських генералів, що зірвався з цієї скелі.
Гори позаду і ми направляємся назад у Делі, з відчуттями ну майже додому :-)