"Я - краплина в океані"
Кожна людина може щось робити для фронту - прошу знайомтесь - волонтер-художник Денис Дермановський
Ти в соціальних мережах викладаєш на продаж свої роботи, і частину від суми віддаєш на армію. Розкажи про це. Як тобі це спало на думку?
Це було десь у вересні. Я хотів якось допомогти армії, але не знав як. І тут до мене прийшла ідея: в мене багато старих робіт ще з академії, і я їх можу продати.
Хто вже встиг придбати твої роботи?
Вже купили до 10 робіт.
Одна з Харкова, але живе зараз в Москві. Я ії недавно бачив в Харкові - гарна жінка. Займаєтся вивченням китів та інших жителів океану.ЇЇ подруга теж в мене купила пару картин. Інша працює в Харкові у салоні краси. Купила в мене 3 картини. Вийшло десь 3500 грн. Тоді дуже потрібні були медикаменти в прифронтову лікарню Красноармійську. Я тоді багато ліків купив. Ще в мене купив картини випускник нашої академії, який вчився на мистецтвознавця.
Але останнім часом щось тихо.
Як і де ти ще намагаєшся поширити свою ініціативу?
У соцмережах. У фейсбуці, коли я виклав перші роботи, знайшлась одразу группа, яка називается Артбатальйон. Вона розміщує таких же як я-митців, які хочуть допомогти фронту/
Як до твоєї ідеї ставляться близькі?
Нормально, вони, до речі, до сьогодні не знають що я частину грошей віддаю для армії.А що я волонтер вони нібито здогадалися. У мене, в свій час, лежав наш заказ на 200 пар теплих устілок і 50 пар шльопанців для нашого шпиталю. Важко не помітити
Ще буквально на днях до нас приїхав наш заказ з Канади-дальномір. Дуже дорога й нужна штука для розвідників. Ми тоді за один тиждень назбирали більше 20 000 грн.
Я навіть не думав, що це можливо.
А якім чином ти ще збираєш гроші, і з ким?
В мене є подруга Даша. Я її знав і раніше, але ми не так давно з`ясували, що обидва допомогаемо армії ось і вирішли об'єднати зусилля.
А яким чином? - Просто пишем, дзвоним знайомим і незнайомим, що треба гроші.
Дуже приємно чути такі слова, коли дають знайомі великі суми: "Я тобі довіряю"
Нам вже і з Барселони гроші переводять і з США.
Давай поговоримо про тебе - як ти став художником і коли вперше почав малювати?
Малювати почав в дитинстві. Перша ізостудія була, до речі, в Краматорську. Так як в мене батько був військовим, то ми багато подорожували. І доїхали до Харкова, де я закінчив дитячу художню школу, а потім й Академію.
Цього року ти закінчив навчання, чи поєднуєш своє професійне життя з малюванням?
Поки я в пошуку роботи і в пошуку себе. Останнім часом займався мозаїкою.
Бачила, ти почав, як ти сам писав, знову малювати і зробив декілька копій відомих робіт. Розкажи про це.
Ну то таке. Намалював декілька робіт Ван Гога.
Ти живеш у Харкові, чи проводяться у вас якісь щонедільні ярмарки,.збір коштів?. В звільнених містах, наприклад, кожної суботи віче де не тільки обговорюють нагальні питання,, але й збирають гроші на допомогу армії, консервацію, збирають людей на різні іниціативи. Як Харків у цьому плані?
У нас є кілька великих волонтерів.Таких, як Рома Доник чи Саша Макаренко, Катерина Яресько та іші. Вони вже користуються неабиякою довірою людей и відвозять військовим дуже багато потрібних речей. Також у нас є військовий шпиталь. Йому теж багато людей небайдужих допомагають.
Тобто нічого публічного для ще більшого долучення людей й коштів в Харкові не проводиться?
Проводиться: віче Евромайдану, марші Ульрас, інші заходи. Там завжди є збір коштів для Азову, Правого сектору.
Зараз в Харкові неспокійно, як харків`яни реагують на постійні теракти, відчувається прифронтова зона?
Так. Атмосфера накаляєтся. Але є багато людей які досі живуть в іншому світі: ходять по нічних клубах, бутіках і т.ін. Сподіваюсь, в світі подій останніх двох тижнів вони спустяться на землю й почнуть об'єктивно дивитись на те що відбуваєтся
Як ти гадаєш, як мистецтво може вплинути на цю ситуацію, - зараз війна,- і де ти вважаєш повинно бути місце мистецтву, і чи є воно зараз?
Я вважаю, що мистецтво, як і будь яка інша діяльність може приносити користь людям які нас захищають. Треба тільки не сидіти й не нити, що «все погано - нас зливають» й т.ін. Треба діяти. Я дуже багато бачив видів діяльності для допомоги фронту. Це й копання траншей та бліндажів (у нас організовують поїздки з Харкова на кордон), і допомога у шпиталі, збір коштів для закупки різних потрібних речей. Можна, наприклад, якщо є хист самому робити буржуйки, чи то друкувати детальні карти місцевості, чи то навіть зробити самому безпілотник..Отже, є дуже багато роботи. Потрібно тільки захотіти!
До речі, вітаю тебе з річницею Майдану, можливло зараз це не свято, але воно б не сталось без таких, як ми.
Бажаю успіхів, натхнення і скоріше знайти себе в цьому складному світі.
Слава Україні!
Так, дякую. Сподіваюсь, все буде добре. Героям Слава!
Ти в соціальних мережах викладаєш на продаж свої роботи, і частину від суми віддаєш на армію. Розкажи про це. Як тобі це спало на думку?
Це було десь у вересні. Я хотів якось допомогти армії, але не знав як. І тут до мене прийшла ідея: в мене багато старих робіт ще з академії, і я їх можу продати.
Хто вже встиг придбати твої роботи?
Вже купили до 10 робіт.
Одна з Харкова, але живе зараз в Москві. Я ії недавно бачив в Харкові - гарна жінка. Займаєтся вивченням китів та інших жителів океану.ЇЇ подруга теж в мене купила пару картин. Інша працює в Харкові у салоні краси. Купила в мене 3 картини. Вийшло десь 3500 грн. Тоді дуже потрібні були медикаменти в прифронтову лікарню Красноармійську. Я тоді багато ліків купив. Ще в мене купив картини випускник нашої академії, який вчився на мистецтвознавця.
Але останнім часом щось тихо.
Як і де ти ще намагаєшся поширити свою ініціативу?
У соцмережах. У фейсбуці, коли я виклав перші роботи, знайшлась одразу группа, яка називается Артбатальйон. Вона розміщує таких же як я-митців, які хочуть допомогти фронту/
Як до твоєї ідеї ставляться близькі?
Нормально, вони, до речі, до сьогодні не знають що я частину грошей віддаю для армії.А що я волонтер вони нібито здогадалися. У мене, в свій час, лежав наш заказ на 200 пар теплих устілок і 50 пар шльопанців для нашого шпиталю. Важко не помітити
Ще буквально на днях до нас приїхав наш заказ з Канади-дальномір. Дуже дорога й нужна штука для розвідників. Ми тоді за один тиждень назбирали більше 20 000 грн.
Я навіть не думав, що це можливо.
А якім чином ти ще збираєш гроші, і з ким?
В мене є подруга Даша. Я її знав і раніше, але ми не так давно з`ясували, що обидва допомогаемо армії ось і вирішли об'єднати зусилля.
А яким чином? - Просто пишем, дзвоним знайомим і незнайомим, що треба гроші.
Дуже приємно чути такі слова, коли дають знайомі великі суми: "Я тобі довіряю"
Нам вже і з Барселони гроші переводять і з США.
Давай поговоримо про тебе - як ти став художником і коли вперше почав малювати?
Малювати почав в дитинстві. Перша ізостудія була, до речі, в Краматорську. Так як в мене батько був військовим, то ми багато подорожували. І доїхали до Харкова, де я закінчив дитячу художню школу, а потім й Академію.
Цього року ти закінчив навчання, чи поєднуєш своє професійне життя з малюванням?
Поки я в пошуку роботи і в пошуку себе. Останнім часом займався мозаїкою.
Бачила, ти почав, як ти сам писав, знову малювати і зробив декілька копій відомих робіт. Розкажи про це.
Ну то таке. Намалював декілька робіт Ван Гога.
Ти живеш у Харкові, чи проводяться у вас якісь щонедільні ярмарки,.збір коштів?. В звільнених містах, наприклад, кожної суботи віче де не тільки обговорюють нагальні питання,, але й збирають гроші на допомогу армії, консервацію, збирають людей на різні іниціативи. Як Харків у цьому плані?
У нас є кілька великих волонтерів.Таких, як Рома Доник чи Саша Макаренко, Катерина Яресько та іші. Вони вже користуються неабиякою довірою людей и відвозять військовим дуже багато потрібних речей. Також у нас є військовий шпиталь. Йому теж багато людей небайдужих допомагають.
Тобто нічого публічного для ще більшого долучення людей й коштів в Харкові не проводиться?
Проводиться: віче Евромайдану, марші Ульрас, інші заходи. Там завжди є збір коштів для Азову, Правого сектору.
Зараз в Харкові неспокійно, як харків`яни реагують на постійні теракти, відчувається прифронтова зона?
Так. Атмосфера накаляєтся. Але є багато людей які досі живуть в іншому світі: ходять по нічних клубах, бутіках і т.ін. Сподіваюсь, в світі подій останніх двох тижнів вони спустяться на землю й почнуть об'єктивно дивитись на те що відбуваєтся
Як ти гадаєш, як мистецтво може вплинути на цю ситуацію, - зараз війна,- і де ти вважаєш повинно бути місце мистецтву, і чи є воно зараз?
Я вважаю, що мистецтво, як і будь яка інша діяльність може приносити користь людям які нас захищають. Треба тільки не сидіти й не нити, що «все погано - нас зливають» й т.ін. Треба діяти. Я дуже багато бачив видів діяльності для допомоги фронту. Це й копання траншей та бліндажів (у нас організовують поїздки з Харкова на кордон), і допомога у шпиталі, збір коштів для закупки різних потрібних речей. Можна, наприклад, якщо є хист самому робити буржуйки, чи то друкувати детальні карти місцевості, чи то навіть зробити самому безпілотник..Отже, є дуже багато роботи. Потрібно тільки захотіти!
До речі, вітаю тебе з річницею Майдану, можливло зараз це не свято, але воно б не сталось без таких, як ми.
Бажаю успіхів, натхнення і скоріше знайти себе в цьому складному світі.
Слава Україні!
Так, дякую. Сподіваюсь, все буде добре. Героям Слава!