Чи існує чесна вища освіта?
Їхала з роботи й почула розмову: як хто навчається, скільки на 5 курсі кожному викладачеві за кожен предмет та кожен екзамен.
В сотий раз радію своєму щасливому навчанні.
Я вступала, коли був останнній рік (здається) перед введенням ЗНО - 2000 рік. Обрала місцевий часний вуз (КЕГІ) попри розмови о недійсних дипломах та опор керівників брати молодих спеців на роботу з дипломом саме цього вузу. Інший конкурент - державний універ з просто всесвітнею славю хабарництва в сусідньому місці. Але заняття танцювальним спортом мене прив*язувало до рідного міста.
Кожен місяць фіксована плата; плата на наступний навчальний рік збільшувалась на 10грн., потім 20 грн. і трималась фіксовано весь навчальний рік. На 5 курсі ми всі в шоці дивились на першокурсників та нову фіксовану ставку на місяць - різниця в два рази - одиниці б змогли потягнути ті гроші.
Більше розмов про гроші за 5 років не було.
Група була сильна - з 20 студентів - 6-8 з червоним дипломом, йшла конкуренція за автомати та достороковий залік. І це не була група заучів. Маленькі кімнати - безпосередній контакт з викладачем; спори, дебати, непорозуміння, обмін літературою та безкоштовними додатковими заняттями (не за темою предмета). Гарне зібрання бібліотеки, доступ до ПК.
Всією групою ми купили лише один екзамен - англійський - не відомо кому ще пощастило: чи то ми не мали з ним взагалі клопоту, чи те що у підсумку не знали мови....
Як вирішували свої питання 2-3 ледаря-студенти з моєї групи? - мабуть за гроші - але ніхто цим не цікавився.
Мені здаєть це спокійне студентське життя завдачує гуманітарному факультету (на економічному ф-ті мого вузу мабуть все було трошки інакше) та тому що то була нова спеціальність. Але ні політологія, ні історія та всесвітня культура, ні економіка, ні теорія вірогідності та всі інші "не профільні" ні разу ні до кого не чиплялись.
Мабуть 90% чи 98% студентів мене не зрозуміють, але я так і не вмію давати хабаря)))
В сотий раз радію своєму щасливому навчанні.
Я вступала, коли був останнній рік (здається) перед введенням ЗНО - 2000 рік. Обрала місцевий часний вуз (КЕГІ) попри розмови о недійсних дипломах та опор керівників брати молодих спеців на роботу з дипломом саме цього вузу. Інший конкурент - державний універ з просто всесвітнею славю хабарництва в сусідньому місці. Але заняття танцювальним спортом мене прив*язувало до рідного міста.
Кожен місяць фіксована плата; плата на наступний навчальний рік збільшувалась на 10грн., потім 20 грн. і трималась фіксовано весь навчальний рік. На 5 курсі ми всі в шоці дивились на першокурсників та нову фіксовану ставку на місяць - різниця в два рази - одиниці б змогли потягнути ті гроші.
Більше розмов про гроші за 5 років не було.
Група була сильна - з 20 студентів - 6-8 з червоним дипломом, йшла конкуренція за автомати та достороковий залік. І це не була група заучів. Маленькі кімнати - безпосередній контакт з викладачем; спори, дебати, непорозуміння, обмін літературою та безкоштовними додатковими заняттями (не за темою предмета). Гарне зібрання бібліотеки, доступ до ПК.
Всією групою ми купили лише один екзамен - англійський - не відомо кому ще пощастило: чи то ми не мали з ним взагалі клопоту, чи те що у підсумку не знали мови....
Як вирішували свої питання 2-3 ледаря-студенти з моєї групи? - мабуть за гроші - але ніхто цим не цікавився.
Мені здаєть це спокійне студентське життя завдачує гуманітарному факультету (на економічному ф-ті мого вузу мабуть все було трошки інакше) та тому що то була нова спеціальність. Але ні політологія, ні історія та всесвітня культура, ні економіка, ні теорія вірогідності та всі інші "не профільні" ні разу ні до кого не чиплялись.
Мабуть 90% чи 98% студентів мене не зрозуміють, але я так і не вмію давати хабаря)))