ночі і дні...
Слава Ісусу Христу.
Скільки вражень за останні два місяці накопичилось в пам'яті.. Останні тижні кожен день вартує цілого розлогого посту. Бо такі дива творяться...
Все почалось ще видко перед святкування днюхи моєї...а мо' й раніше... Тоді на Пейзажці, як писала Дзвінка <dzhmilka > у своєму статусі, ми три рази змокли. Пили бехерівку. Говорили. Співали під гітару...
Тоді були крім Дзвінки, - Макс, Дмитро з Франика, Оленка з Франика, сестра з Луганська, мій однокласник з яким ми вчилися в Бучачі Родіон, Оля Польова, Андруха <yarema_23 > та інші)))
Навіть Микола <mikolasz > прийшов, який того дня приїхав з Сум від Білоруса. Прийшов з гітарою. і ми грали разом.
Потім була "Країна мрій", на якій крім Олі і Миколи та багатьох інших була, зокрема, Наталя <windi_love_life > ... і ми гарно під дощем настирибались і на танцювались. Ну... дуууже весело відпочили. Наталка навіть повиставляна на показ фотки зі мною. Я тепер вивішений в соцмережах.
Далі День Конституці - вся ця сама компанія. Майдан, дощ час до часу, Святослав...
Якщо я нічого не пропустив, то далі пішли кіноклуби. Кожен з тих показів вартує особливо великого і окремого посту. Дуже багато нових знайомст. Два кіноклуби без кіна, бо в нас зазичили проектор.
В один з четвергових "кіноклубів" без кіна ми обговорювали прозу Прохаська - там я познайомився з Вітальком Баяністом.
Вже за два дні ми разом з ним, а також з старим битим псом леґендарним Миколою, харизматичним басистом Юрком (ще одним песиком-бурбесиком)) та іншими мали репетитію на муз базі "Відповідь to be..." (реклама проплачена)
Віталько виявився не просто атлічним пациком, а й незлим музикою.
Віталько Баяніст на сьогодні стає новим символом, спонукою і заохотою для нової, кращої гри.
До слова скажу, що перед знайомством з Вітальком ми не мали репетицій близько 5-ти місяців. І я вже думав, що ніц в нас не получиться з того.
Також на кіноклубі я познайомився з Лесею, співробітницею Миколи. Наново познайомився. Потім ми святкували її День народження в нас в храмі на Подолі. Але про це святкування вже написала Юля <vilna27 > у своєму жж, мені нічого додати.
Я познайомився з Олегом Слабошпицьким (ще раз) на одному з кіноклубів МНР (що по середах), ми обмінялися підписками розсилок на кіноклуби наші. І вже в четвер він прийшов до нас на Поділ і привів (привив?) кілька нових людей. Так само Руслан Єгоров притьопав зі своїми знайомими - і нас минулого разу було близько 20 чоловік.
Руслан мав вступне слово перед фільмом "Урок білоруської мови" (дякую тобі).
З 8-21 серпня взяв відпустку в універі де я поки ще працюю. І на тиждень відпустили з паломницького центру. Поїду додому - в Гуцулію. Підемо в гори.
З найбільших радостей, це ті задумки помаленько просуваються - музгурт, який є наслідником "БілорусіЇ", соціальни проект "12 пазлів" - сайт на етапі розроблання, є багато охочих допомагати. Також багато вже зроблено - сподіваємося першого вересня запустити.
Багато позитивних змін щодо кіноклубу. Навіть як на літо відвідуваність досить добра. Від діяльності відлучився наш співорганізатор Сашко Лі. Думаю, це теж добре.
Пенітенціарне душпастирство... плануємо через суботу з о. Констянтином їхати колонію до неповнолітніх в Прилуки. Про це можна прочитати тут або тут ...
А найближчий кінопоказ наш буде не в четвер, а у вівторок. На цей раз запрошено багато гостей. Зокрема режисера фільму, та о.д. Володимир Мальчин, який в цьому фільмі знімався.
Потім ще допишу.
Скільки вражень за останні два місяці накопичилось в пам'яті.. Останні тижні кожен день вартує цілого розлогого посту. Бо такі дива творяться...
Все почалось ще видко перед святкування днюхи моєї...а мо' й раніше... Тоді на Пейзажці, як писала Дзвінка <dzhmilka > у своєму статусі, ми три рази змокли. Пили бехерівку. Говорили. Співали під гітару...
Тоді були крім Дзвінки, - Макс, Дмитро з Франика, Оленка з Франика, сестра з Луганська, мій однокласник з яким ми вчилися в Бучачі Родіон, Оля Польова, Андруха <yarema_23 > та інші)))
Навіть Микола <mikolasz > прийшов, який того дня приїхав з Сум від Білоруса. Прийшов з гітарою. і ми грали разом.
Потім була "Країна мрій", на якій крім Олі і Миколи та багатьох інших була, зокрема, Наталя <windi_love_life > ... і ми гарно під дощем настирибались і на танцювались. Ну... дуууже весело відпочили. Наталка навіть повиставляна на показ фотки зі мною. Я тепер вивішений в соцмережах.
Далі День Конституці - вся ця сама компанія. Майдан, дощ час до часу, Святослав...
Якщо я нічого не пропустив, то далі пішли кіноклуби. Кожен з тих показів вартує особливо великого і окремого посту. Дуже багато нових знайомст. Два кіноклуби без кіна, бо в нас зазичили проектор.
В один з четвергових "кіноклубів" без кіна ми обговорювали прозу Прохаська - там я познайомився з Вітальком Баяністом.
Вже за два дні ми разом з ним, а також з старим битим псом леґендарним Миколою, харизматичним басистом Юрком (ще одним песиком-бурбесиком)) та іншими мали репетитію на муз базі "Відповідь to be..." (реклама проплачена)
Віталько виявився не просто атлічним пациком, а й незлим музикою.
Віталько Баяніст на сьогодні стає новим символом, спонукою і заохотою для нової, кращої гри.
До слова скажу, що перед знайомством з Вітальком ми не мали репетицій близько 5-ти місяців. І я вже думав, що ніц в нас не получиться з того.
Також на кіноклубі я познайомився з Лесею, співробітницею Миколи. Наново познайомився. Потім ми святкували її День народження в нас в храмі на Подолі. Але про це святкування вже написала Юля <vilna27 > у своєму жж, мені нічого додати.
Я познайомився з Олегом Слабошпицьким (ще раз) на одному з кіноклубів МНР (що по середах), ми обмінялися підписками розсилок на кіноклуби наші. І вже в четвер він прийшов до нас на Поділ і привів (привив?) кілька нових людей. Так само Руслан Єгоров притьопав зі своїми знайомими - і нас минулого разу було близько 20 чоловік.
Руслан мав вступне слово перед фільмом "Урок білоруської мови" (дякую тобі).
З 8-21 серпня взяв відпустку в універі де я поки ще працюю. І на тиждень відпустили з паломницького центру. Поїду додому - в Гуцулію. Підемо в гори.
З найбільших радостей, це ті задумки помаленько просуваються - музгурт, який є наслідником "БілорусіЇ", соціальни проект "12 пазлів" - сайт на етапі розроблання, є багато охочих допомагати. Також багато вже зроблено - сподіваємося першого вересня запустити.
Багато позитивних змін щодо кіноклубу. Навіть як на літо відвідуваність досить добра. Від діяльності відлучився наш співорганізатор Сашко Лі. Думаю, це теж добре.
Пенітенціарне душпастирство... плануємо через суботу з о. Констянтином їхати колонію до неповнолітніх в Прилуки. Про це можна прочитати тут або тут ...
А найближчий кінопоказ наш буде не в четвер, а у вівторок. На цей раз запрошено багато гостей. Зокрема режисера фільму, та о.д. Володимир Мальчин, який в цьому фільмі знімався.
Потім ще допишу.