не втрималася
Навесні, спілкуючись із одним політиком, я виразно запам'ятала одну фразу. Він сказав з особливим виразом - напівжартома, напівскептично - мовляв, не переживай, я теж думав, що ненормальний, але почитав Ніцше і мене попустило :)
Тоді я взяла Ніцше на озброєння. Намагалася читати з екрану - не йшло.
В книжкових око падало на щось інше, а про Ніцше думалося - ще встигну.
І от коли божевільня довкола набирає обертів, "лисичка", "ховаючись в нірку", нарешті вголос сказала, що варто вже й почитати.
Шеф приніс мені зі своєї бібліотеки два різних видання "Як казав Заратустра". Я вибрала ту книгу, що красивіше оформлена ^.^ Він каже, що то не найкращий переклад. Але я нарешті читаю. По два рази перечитую ледь не кожну сторінку. Не тому, що довго доходить, а тому що втамовую спрагу, насолоджуючись кожним ковтком.
Тоді я взяла Ніцше на озброєння. Намагалася читати з екрану - не йшло.
В книжкових око падало на щось інше, а про Ніцше думалося - ще встигну.
І от коли божевільня довкола набирає обертів, "лисичка", "ховаючись в нірку", нарешті вголос сказала, що варто вже й почитати.
Шеф приніс мені зі своєї бібліотеки два різних видання "Як казав Заратустра". Я вибрала ту книгу, що красивіше оформлена ^.^ Він каже, що то не найкращий переклад. Але я нарешті читаю. По два рази перечитую ледь не кожну сторінку. Не тому, що довго доходить, а тому що втамовую спрагу, насолоджуючись кожним ковтком.