Sep 22, 2010 18:36
...У дитини, яка ніколи не прокаталасься із Санта Клаусом у санях, може так і не розвинутися здатність фантазувати.
Для неї не існує нічого, крім буквального та обєктивного-відчутного.
Дитина, позбавлена ілюзії раптово, наприклад однолітками або сиблінгами (брати і сестри в сімї), може схилитися до того,
щоб не вірити нічому - ані відчутному, ані уявному. Ніколи не довіряти й не дивуватись.
Але дитина, яка добровільно відмовляється вірити в Санта Клауса, Великоднього Кролика чи Зубну Фею, ця дитина
може винести звідти найважливіше знання. Ця дитина може побачити могутність своєї уяви та віри.
Вона буде користуватися можливістю конструювати власну реальність. Ця дитина стане сама собі паном.
Вона визначатиме природу власного світу. Своє бачення. А вчиняючи так, силою свого прикладу вона визначатиме
й реальність інших двох типів - нездатних уявляти і нездатних вірити.
Chuck Palahniuk "An oral biography of buster Casey"