Житомирська влада роздала 24-ом підставним особам під садівництво 2,5 га Довжиканського лісу Житомирської області, де в часи Другої світової війни було розстріляно та закопано живцем 20 тис. громадян.
До народного депутата України (фракція «Батьківщина»), голови підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександра Бригинця звернулися ГО «Громада Довжик» та ГО «В своїй хаті - своя правда» з вимогою визнати відповідний ліс пам’яткою історії та надати йому відповідний статус.
А також створити меморіальний комплекс на всій території розстрілів та поховань мирного населення та військовополонених, в с. Довжинка, с. Іванки та у Богунському районі на Житомирщині.
«Будувати на кістках - це злочин. Слава Богу, що є такі ентузіасти, які можуть допомогти нам врятувати нашу пам′ять, совість, історію та, зрештою, ліс», - заявив О.Бригинець.
< br>Безумовно, на переконання О.Бригинця, пам′ять про трагедію, що сталася на Житомирщині має бути увічнена. Саме тому, нардеп звернувся до Міністерства культури України з проханням виконати вимоги громади із вшанування загиблих та вбитих під час Другої світової війни людей на Житомирщині.
А також до Міністерства екології та природних ресурсів з проханням перевірити законність надання земельних ділянок під садівництво у Довжиканського лісу Житомирської області.
Зазначену земельну ділянку площею 2,5 гектари було передано приватним особам під садівництво рішенням Житомирської районної державної адміністрації №818 від 25.08.2011 року.
За архівними документами, у Довжиканському лісі було замордовано десятки тисяч осіб. За свідченнями очевидців тих трагічних подій, на території лісу фашисти масово розстрілювали та закопували живцем людей. Масові розстріли та катування охоплюють територію, починаючи від Богунії і закінчуючи лісом в с. Іванівки Житомирсьо кго району Житомирської області.
На околиці Богунськогого району Житомирської області був розташований табір для військовополонених «Stalag-358» , де було виморено голодом, закатовано та розстріляно більше 65 тис. радянських військовополонених. У післявоєнні роки ці могили-кагати зрівняли із землею бульдозерами. При будівництві заводу в с. Довжик були виявлені цілі кагати кісток та черепів людей.