ммм... який я песиміст

[ommer]

Дуже добре вмію вигадувати погані речі. Моя голова сповнена негативних передбачень розвитку подій, здогадок про ненайкращі мотиви вчинків навколишніх людей, невтішних думок про спражнє ствалення до мене тих, хто поруч і, звісно, страхів про найгірше. Я сумніваюсь в надійності людей, речей та власній. Завжди готова до чергової невдачі. Не дуже вірю в хепі енди і в те, що можна жити так, щоб ніщо не мучило, не нило всередині. Бо в мене так не виходить. Мабуть, я є дуже типовим песимістом. Найтиповішим у світі песимістом.
Якщо я є така - значить, є ще інші. І дуже шкода, що існують люди, переповнені безпідставними (!) прикрощами. Це щось наче хвороби - не можна взяти і зупинитись, і мати спокій. Але вилікуватись, мабуть, можна (о! мить оптимізму!).
Можливо, я трохи перебільшую. Але фантазую про погане і справді забагато.
Так хотілося б дати по голові шаховою дошкою всім, хто ще так робить. Що ви, в біса, коїте?