trip. записки по-гарячому. частина намбер один
наша маленька авантюра з Катрусею почалась із того,що АЛ дав завдання купити квитки на БактіСангаму в Крим. і от промайнула думка-якщо вже їхати,то це можна зробити раніше. але знаючи завантаженість АЛ, єдиною душею,яка могла б мене підтримати виявилась любіма Біфор) через пару секунд я вже їй дзвоню у Львів, Катя погоджується і я мчу за квитками. Вийшовши з каси телефоную їй *що квитки у мене на руках і путі назад немає*. І тут Катя каже геніальну фразу *а давай відправим в Крим мопед?* ітак ідея взяти мого екс-дирчика (звучить як екс-коханця,правда? ну десь так воно і було, поки віник мене не *кинув*ггг)) мене просто взривала.
і от ми вже їдемо в поїзді до Сімферополя, нас провідує Сєргєй з динькою. 2 дівчини з маленькими рюкзачками і 2 шоломами-ляпота) приїжаємо, добираємось до автолюкса (тут хай жителі столиці Криму не сердяться,але Сімферополь то піпєц. це жахливе місто. чесно.) і нам кажуть,що груз ще не прийшов. буде після 16-00 машина, але поки її розвантажать... в цей час валять дощі і зливи, час від часу проблискує сонце. погодка ще та.
коротаємо час в кафе поблизу (це взагалі диво,що воно там було і ще й з віфі), Катя працює,а шукаю житло (це тільки ми можемо їхати і не мати де жити,притому що Каті треба інет для роботи)) ще парочка годин, йдем знову на автолюкс,дивимось як розгружають машину. нам спускають дирчик і ....
і він не їде. у нього немає холостого ходу, акумулятор мертвий, він ледве завівся, але на газ не реагує і глохне. після години безрезультатних конвульсій ми розуміємо,що до Севастополя просто не доїдемо. а вже на 6 вечора і темніє, як знаєте швиденько.
далі дирчик продається в телефонному режимі за 5 хв і відправляється в Рівне, а ми швиденько добираємось до вокзалу,щоб зловити мабуть останній автобус на Севастополь,де нас чекають таваріщі.
що було далі (поки що,бо ми ще ж тутачки) - нічне добирання до Фіоленту і ночівля в кімнаті деревяного будиночка з парочкою хом"ячків, прощання з будиночком і домовляння за квартиру в місті, Фіолент, монастир, дощ, пиріжки з картоплею і собаки, схованка під каріматом, бамбук і кошенятка,що їли йогурт, спуск по легендарним сходинкам, провідали Сєргєя, який стояв там з палаткою і дорога в місто. далі поселяємось, прання, миття і каструля спагетті.
сьогодні вже простіше-прогулянки, зустріч з крішнаїїтом, який продавав книги у нас на районі, базар, свіжий інжир, морозиво, душ на набережній з морських крапель і бризу, музей чорноморського флоту, пошук і прогулянка закапелками, торт з свічками...
так як ноут Катрусин і планшет теж, а я з ними на *Ви*, то фотки будуть пізніше вже по приїзду) і ще не вистачає джінсів, бо я сьогодні походу майже одна в шортах по місту гуляла) але закалка не завадить,єс?))
а взагалі я до того це все виклала (щоб сама не призабула) і щоб сказати собі, що плани це одне. а пригоди починаються тоді,коли плани йдуть шкереберть. і життя від того стає цікавішим. і як вчора нагадало сільпо в чеку - якщо не можеш змінити ситуацію -треба розлабитись:) отак воно і виходить)
далі будєт...
і от ми вже їдемо в поїзді до Сімферополя, нас провідує Сєргєй з динькою. 2 дівчини з маленькими рюкзачками і 2 шоломами-ляпота) приїжаємо, добираємось до автолюкса (тут хай жителі столиці Криму не сердяться,але Сімферополь то піпєц. це жахливе місто. чесно.) і нам кажуть,що груз ще не прийшов. буде після 16-00 машина, але поки її розвантажать... в цей час валять дощі і зливи, час від часу проблискує сонце. погодка ще та.
коротаємо час в кафе поблизу (це взагалі диво,що воно там було і ще й з віфі), Катя працює,а шукаю житло (це тільки ми можемо їхати і не мати де жити,притому що Каті треба інет для роботи)) ще парочка годин, йдем знову на автолюкс,дивимось як розгружають машину. нам спускають дирчик і ....
і він не їде. у нього немає холостого ходу, акумулятор мертвий, він ледве завівся, але на газ не реагує і глохне. після години безрезультатних конвульсій ми розуміємо,що до Севастополя просто не доїдемо. а вже на 6 вечора і темніє, як знаєте швиденько.
далі дирчик продається в телефонному режимі за 5 хв і відправляється в Рівне, а ми швиденько добираємось до вокзалу,щоб зловити мабуть останній автобус на Севастополь,де нас чекають таваріщі.
що було далі (поки що,бо ми ще ж тутачки) - нічне добирання до Фіоленту і ночівля в кімнаті деревяного будиночка з парочкою хом"ячків, прощання з будиночком і домовляння за квартиру в місті, Фіолент, монастир, дощ, пиріжки з картоплею і собаки, схованка під каріматом, бамбук і кошенятка,що їли йогурт, спуск по легендарним сходинкам, провідали Сєргєя, який стояв там з палаткою і дорога в місто. далі поселяємось, прання, миття і каструля спагетті.
сьогодні вже простіше-прогулянки, зустріч з крішнаїїтом, який продавав книги у нас на районі, базар, свіжий інжир, морозиво, душ на набережній з морських крапель і бризу, музей чорноморського флоту, пошук і прогулянка закапелками, торт з свічками...
так як ноут Катрусин і планшет теж, а я з ними на *Ви*, то фотки будуть пізніше вже по приїзду) і ще не вистачає джінсів, бо я сьогодні походу майже одна в шортах по місту гуляла) але закалка не завадить,єс?))
а взагалі я до того це все виклала (щоб сама не призабула) і щоб сказати собі, що плани це одне. а пригоди починаються тоді,коли плани йдуть шкереберть. і життя від того стає цікавішим. і як вчора нагадало сільпо в чеку - якщо не можеш змінити ситуацію -треба розлабитись:) отак воно і виходить)
далі будєт...