Весняний Шипіт- не май 100грн, а май 100 класних друзів
одна з нестійких штук-це плани.плануєш собі всяких прикольчиків,а натомість складається все ваще не так і жизнь фігачить нові приколи)
так от, Шипіт, на другий день вирішили піднятися на Великий Верх (передісторія-скільки вже разів була там,але на ВВ так і не зайшла.сподівалась на цей раз,але ВВ непритупне виявилось))
спочатку трусим попом, поки не знайшли підснівжників (якшо то вони) і маленьку купку снігу.граєм в сніжки.
а далі перед нами вже більший кусень снігу на схилі,що вже само собою спонукало до катання на кариматі. перший був АЛ,
потім Женя на сідусі
, потім АЛ+Женя+Боря і на прокатаній стезі три двічини сідають наковрик, під шалені крики і визги вилітають вниз.
казав же мені АЛ-сховай ноги, але попереду були кущі і дерево і я почала гальмувати вже на середині шляху і раптом із закінченням снігу зупинився каримат,а ми полетіли далі. десь в моменти коли ми ще їхали з мегашвидкістю моя нога викрутилась і я лежу лицем вниз,сміюсь і плачу і не можу встати і нога болить. далі АЛ замотує ногу гапчою і зносить мене вниз.на хребет вже ніхто не хотів))))
тут треба признати,що Андрій носив мене на руках і на спині усі 3 дні в дамську кімнату,а в перший день тільки на руках куди б мені не треба було.заспокоював і лікував і якби не він то було б мені важче в мільйон разів.
до речі,ногу лікували тим шо було по аюрведі (і книжці про спеції): куркума+сіль+лимонний сік=паста,яку мазати на ногу.допомогало)
ну а потім я мала файний костиль з букової палиці, а потім приїхали дві Катрусі і жизнь стала прекрасна)
це крошка-єнот, який сказав,що коли йому народять дівчинку,він її назве тьотя Оля і буде її водити в садочок,бо Боря(його брат старший) його ображає, а я з ним граюсь,того він хоче собі мати таку тьотю Олю)) кіндер-позитив
далі ми сиділи після обіду і релаксували чаєм з кульками)
ну і фрісбі кришкою від казанка) (сіра пляма то дим,але пеінт її не може забрати))
шкода,що на наступний день довелось їхати додому машиною,бо тепер я в свій дн сама на дивані жую соплі і яблуко
але ці дні на природі були прекрасні. з свіжою зеленню,шумом гірських рік, величчю водосподу,смачнющою кухнею,кіртанами,посмішками і прекрасними людьми, яких я дуже люблю і дякую їм, що вони є такими
так от, Шипіт, на другий день вирішили піднятися на Великий Верх (передісторія-скільки вже разів була там,але на ВВ так і не зайшла.сподівалась на цей раз,але ВВ непритупне виявилось))
спочатку трусим попом, поки не знайшли підснівжників (якшо то вони) і маленьку купку снігу.граєм в сніжки.
а далі перед нами вже більший кусень снігу на схилі,що вже само собою спонукало до катання на кариматі. перший був АЛ,
потім Женя на сідусі
, потім АЛ+Женя+Боря і на прокатаній стезі три двічини сідають наковрик, під шалені крики і визги вилітають вниз.
казав же мені АЛ-сховай ноги, але попереду були кущі і дерево і я почала гальмувати вже на середині шляху і раптом із закінченням снігу зупинився каримат,а ми полетіли далі. десь в моменти коли ми ще їхали з мегашвидкістю моя нога викрутилась і я лежу лицем вниз,сміюсь і плачу і не можу встати і нога болить. далі АЛ замотує ногу гапчою і зносить мене вниз.на хребет вже ніхто не хотів))))
тут треба признати,що Андрій носив мене на руках і на спині усі 3 дні в дамську кімнату,а в перший день тільки на руках куди б мені не треба було.заспокоював і лікував і якби не він то було б мені важче в мільйон разів.
до речі,ногу лікували тим шо було по аюрведі (і книжці про спеції): куркума+сіль+лимонний сік=паста,яку мазати на ногу.допомогало)
ну а потім я мала файний костиль з букової палиці, а потім приїхали дві Катрусі і жизнь стала прекрасна)
це крошка-єнот, який сказав,що коли йому народять дівчинку,він її назве тьотя Оля і буде її водити в садочок,бо Боря(його брат старший) його ображає, а я з ним граюсь,того він хоче собі мати таку тьотю Олю)) кіндер-позитив
далі ми сиділи після обіду і релаксували чаєм з кульками)
ну і фрісбі кришкою від казанка) (сіра пляма то дим,але пеінт її не може забрати))
шкода,що на наступний день довелось їхати додому машиною,бо тепер я в свій дн сама на дивані жую соплі і яблуко
але ці дні на природі були прекрасні. з свіжою зеленню,шумом гірських рік, величчю водосподу,смачнющою кухнею,кіртанами,посмішками і прекрасними людьми, яких я дуже люблю і дякую їм, що вони є такими