екшн
- що ти береш їсти?
- візьми сама собі їсти
- всьо, в тебе поганий настрій я не їду
-якщо ти так настроєна то не їдь
-пака.
30хв
-ти де, дізель через 30 хв!
-та я тут ета... а де мій фанарік?
-на кухні, давай бігом
мчу
20 хв
-ми виходим з майстерні!
-я на таксо, йдіть на вокзал, візьми мій спальнік
отак я профтикала поспішала на дізель до Решуцька з сумкою для нікона і з сумкою в якій була варена картопля, млинці і 1 кислий огірок.і карімат. сідаю в таксі, таксист жартує-що на пікнік, я -ага, він в шоці,їдем.
це перша зимова ночівля.
спочатку як книжка пише, сідаєм в вагон, ми одні. і тут всякі приколи, хіхі,хаха. приїжаєм, йдем на місце.
і тут всьо починається- вогонь, вода і мідні труби. палим вогонь, в якому горять мої черевики (о шайтан!), потім робим чай і Серьога розносить свою скляну чашку на дрібки. АЛ йде окунаться, я за ним для підтримки речей і тут о шайсе!! він провалюється в ополонку. з моєї відстані це виглядало як йде-йде ліхтарик, тут оп-бульк, світло вниз, світло вверх, *вирізано цензурою*. усьо гуд, сушим АЛ.
Макс скидає куртяк в вогонь і пропалює рукав) у кожного якийсь приколЬ.
сидим і тішимся, смакуєм ароматний чай. Приходить ще один турист і Чара- лайка. собака-мрія.
далі барабан, сопілка, вафлі і сон.
єдине що мене гріло всю ніч- це АЛ) насправді спати не холодно, але я мерзляк, тому 4 спальніка були в тему.
ранок бомба. Чара як фея чи Чарівна собака.
зарядка, чай...чомусь цей ранок дав стільки сили і позитиву, кайфу, що овсім не хотілось повертатись. навіть пофіг на дірку в черевику.
насправді тільки там, в лісі відчуваєш кайф цього моменту, в якому ти знаходишся. тобто тобі афігенно тут і зараз, гріючи ноги біля вогню, рубаючи дрова... кста, а я перерубала з горем пополам бревно) *горе* показало як, а я махала сокирою) сокира жива))
навіть подумала що стільки ранків ми втрачаємо на якісь дурні дії, навіть не те що дурні, а рутинні і зовсім не важливі замість того щоб виїхати в ліс і подивати, розім"ятись. все-таки вогонь має свою силу, як і вода і ліс. ми вийшли з природи, і всіляко намагаємось відірватись від неї, а насправді вона істинна і єдино вірна. єдино рівноважна і гармонійна.
а це опасні сосуліща по дорозі в майстерню
Устя
- візьми сама собі їсти
- всьо, в тебе поганий настрій я не їду
-якщо ти так настроєна то не їдь
-пака.
30хв
-ти де, дізель через 30 хв!
-та я тут ета... а де мій фанарік?
-на кухні, давай бігом
мчу
20 хв
-ми виходим з майстерні!
-я на таксо, йдіть на вокзал, візьми мій спальнік
отак я профтикала поспішала на дізель до Решуцька з сумкою для нікона і з сумкою в якій була варена картопля, млинці і 1 кислий огірок.і карімат. сідаю в таксі, таксист жартує-що на пікнік, я -ага, він в шоці,їдем.
це перша зимова ночівля.
спочатку як книжка пише, сідаєм в вагон, ми одні. і тут всякі приколи, хіхі,хаха. приїжаєм, йдем на місце.
і тут всьо починається- вогонь, вода і мідні труби. палим вогонь, в якому горять мої черевики (о шайтан!), потім робим чай і Серьога розносить свою скляну чашку на дрібки. АЛ йде окунаться, я за ним для підтримки речей і тут о шайсе!! він провалюється в ополонку. з моєї відстані це виглядало як йде-йде ліхтарик, тут оп-бульк, світло вниз, світло вверх, *вирізано цензурою*. усьо гуд, сушим АЛ.
Макс скидає куртяк в вогонь і пропалює рукав) у кожного якийсь приколЬ.
сидим і тішимся, смакуєм ароматний чай. Приходить ще один турист і Чара- лайка. собака-мрія.
далі барабан, сопілка, вафлі і сон.
єдине що мене гріло всю ніч- це АЛ) насправді спати не холодно, але я мерзляк, тому 4 спальніка були в тему.
ранок бомба. Чара як фея чи Чарівна собака.
зарядка, чай...чомусь цей ранок дав стільки сили і позитиву, кайфу, що овсім не хотілось повертатись. навіть пофіг на дірку в черевику.
насправді тільки там, в лісі відчуваєш кайф цього моменту, в якому ти знаходишся. тобто тобі афігенно тут і зараз, гріючи ноги біля вогню, рубаючи дрова... кста, а я перерубала з горем пополам бревно) *горе* показало як, а я махала сокирою) сокира жива))
навіть подумала що стільки ранків ми втрачаємо на якісь дурні дії, навіть не те що дурні, а рутинні і зовсім не важливі замість того щоб виїхати в ліс і подивати, розім"ятись. все-таки вогонь має свою силу, як і вода і ліс. ми вийшли з природи, і всіляко намагаємось відірватись від неї, а насправді вона істинна і єдино вірна. єдино рівноважна і гармонійна.
а це опасні сосуліща по дорозі в майстерню
Устя