З початком осені традиційно починається навчання в школах. Хтось йде в перший день навчання насуплений як на каторгу, а хтось як на свято :) Завжди дивували першокласники. Такі радісні в школу йдуть, ще не знають що їх чекає :) Ось і два мої молодші брати після канікул знову пішли навчатись. Не можу сказати, що вони дуже зраділи завершенню канікул. Зате я радісна що мені туди вже не треба! Вже багато років по закінченню школи радію цьому. Чомусь тільки після закінчення школи розумієш, що День знань 1го вересня дійсно може бути святом :)
Згадала, що була в непальських школах, в школі для дітей тибетських біженців. У зв’язку з тиском Китаю на Тибет з 1950-х років в долині міста Покхара оселилося багато тибетських біженців, які спочатку жили в таборах. В цьому поселенні "Таши Лінг" мені вдалось побувати, відвідати їхній маленький храм, школу при храмі, в якій виховують маленьких монахів і звичайну школу.
Абсолютно всі школярі ходять в формі своєї школи, виглядають дуже охайно, ну принаймні, коли зранку тільки йдуть на уроки :)