Написати свою книжку
"Кожна людина, - так казав Франциск, - може зробити за своє життя книжку...Кожна, але лише одну. Ті котрі думають, що написали багато книжок, помиляються - то все триває роблення однієї. Поза свою книжку не вискочиш, хай що б ти змінював. Можна підробити, але не створити.Твоя єдина книжка обмежена твоїм тембром, інтонаціями, артикуляцією. Доля - це спосіб говорити...Голос є - досить. Сюжети потрібні для власної цікавості. Сюжети не придумуються, не зникають. Вони є і є".
*
"Працювалося як ніколи важко. Франциска мучили сумніви. Він безперервно розмірковував, чи зможе передати настрій, колорит, атмосферу, чи зуміє розшифрувати всі таємні значення, чи слід показувати комусь аж таке..., чи має сенс мистецтво, чи доживе він до закінчення роботи..."
(с) Прохасько "Непрості"
Творчу людину, як і людину віруючу час-від-часу допікають сумніви, чи її варто писати/малювати/вірити взагалі. А можливо це творіння буде гіршим за інші, вже написані? А можливо праві люди, які вважають тебе невдахою?
На кожну талановиту річ знайдеться хоч пару критиків, яким вона не сподобається, але також знайдуться ті, які побачать у ній щось добре.
Але, як пише Прохасько, кожна книжка - це окремий голос, ідентичного якому не існує. Він може бути тихим, недосконалим. Комусь він буде подобатися, комусь - ні. Але більше такого ніде нема. І в цьому його сила.
Кожна людина бачить свої унікальні відтінки нюансів, ситуацій, виходів, пейзажів, настроїв, деталей. І це неможливо повторити.
Напевно в цьому краса мистецтва.
П. С. Картинка не моя, але хтось Підкамінь таким побачив.
*
"Працювалося як ніколи важко. Франциска мучили сумніви. Він безперервно розмірковував, чи зможе передати настрій, колорит, атмосферу, чи зуміє розшифрувати всі таємні значення, чи слід показувати комусь аж таке..., чи має сенс мистецтво, чи доживе він до закінчення роботи..."
(с) Прохасько "Непрості"
Творчу людину, як і людину віруючу час-від-часу допікають сумніви, чи її варто писати/малювати/вірити взагалі. А можливо це творіння буде гіршим за інші, вже написані? А можливо праві люди, які вважають тебе невдахою?
На кожну талановиту річ знайдеться хоч пару критиків, яким вона не сподобається, але також знайдуться ті, які побачать у ній щось добре.
Але, як пише Прохасько, кожна книжка - це окремий голос, ідентичного якому не існує. Він може бути тихим, недосконалим. Комусь він буде подобатися, комусь - ні. Але більше такого ніде нема. І в цьому його сила.
Кожна людина бачить свої унікальні відтінки нюансів, ситуацій, виходів, пейзажів, настроїв, деталей. І це неможливо повторити.
Напевно в цьому краса мистецтва.
П. С. Картинка не моя, але хтось Підкамінь таким побачив.