Якщо Ви хоч раз брали участь у психологічних тренінгах, питання "який Ваш ідеальний день" буде знайомим.
Чесно, мені ідеальне життя легше уявити, ніж один день. Кілька місяців тому - це був день без поспіху, така собі зона комфорту, але зараз я вже напевно це переросла, і, як каже О. потребую соціалізації.
Коли я зараз думаю про ідеальний день, то бачу цей день-в-подорожі, в ньому точно мають бути сонячні і світлі люди, хороша музика. а далі складно уявити. Коли я зможу відтворити його повністю, він відбудеться, неодмінно. А Ви уявляєте свій ідеальний день? який він?
Також недавно подумалось, що сумні події якісь яскравіші за веселі, важко згадати таку чудесну подію, яка може інтенсивністю переважити, скажімо, смерть близької людини.
На серйозних співбесідах часом питають: Як Ви уявляєте себе через 5 років? Мені це теж дається непросто. Я знаю, чим я не хочу займатись, але чим буду навіть за 2? Бог знає. Мої вподобання і заняття мені здаються настільки нестабільними, наскільки це можливо. І я не можу сказати: я би хотіла займатися тим самим, чим займаюсь зараз. Навпаки. Хочеться змін. Але в яку сторону? Мій флюгер крутиться навсебіч.
*
Отримала мазохістське задоволення від п'ятничної заметілі. На вихідні займалася суцільним гедонізмом (краще б героїзмом))) - їла всілякі смакоти, приготовані мною та О., дивилася комедії, гуляла Стрийським парком, підгодовувала пташок. Якась я останнім часом занадто нормальна.