Ну й роумінг! ( ми зараз в Іспанії)
Вибачте на слові, але фігня той розрекламований роумінг від Київстару. По порядку: ще вдома я заходила в їхній офіс, мені чемно відповіли на всі питання, які я не змогла з'ясувати на сайті, дали роздруківку і сказали, що нічого робити не треба, тільки поповнити рахунок. Перетну кордон, все увімкнеться автоматично.
Я туди закинула ( страшно подумати) 350 грн., бо мене цікавив інтернет, а він в день коштує 35 грн., ліміт 100 Мб. Я не розраховувала на щоденне користування, але мала 2 цілі -навігацію ( бо в режимі офлайн на картах гугла не можна вибрати опцію "уникати платних доріг") , і іноді переклад, бо поки що жоден з офлайн-словників мені не сподобався.
І ще, якби мені тут довелось подзвонити чоловіку ( або навпаки, він мені), то і той, хто дзвонить, і той, що приймає, заплатили б по 20 грн. Дорого, але ж буває, що дуже треба.
І от після виїзду з Валенсії ми трохи заблукали, бо та тьотя, що "сидить" в супутнику, намагалась вивести нас на платну дорогу, а ми не хотіли, але чомусь і на свою добре знайому безплатну не потрапили.
Знайшли місце, де можна стати, і вирішили підключити інтернет від Київстар. Ага, якраз! Де сядеш, там і злізеш. Навіть натяку нема.
Вибрались ми своїми силами. Думаємо: "Ладно, тут якесь село, може в Гандії ловитиме". Але ні в Гандії, ні в Денії ніякого інету. Перевіряю сьогодні рахунок, а там поменшало приблизно на 70-80 грн. Хіба не свинство! За що?
Пішли ми вчора в іспанський Водафон ( не плутати з нашим, колишнім МТС, нічого спільного, крім назви, сімки різні). В мене є іспанська сімка. Хочу поповнити на 5 є., і згадую, що не знаю свого номера, він на квартирі, в блокноті.
Пишу смс дочці, а вона така зайнята на роботі, що й відповісти не може.
Питаю в співробітника офісу чи говорить англійською, показує пальцями, що літл ( мало). Кажу, що я теж літл, порозуміємось. Але слова "поповнити", "залишок на рахунку" і деякі інші я знаю лише іспанською.
Так і спілкувались. Хай живе іспансько-англійський суржик!
Він вийняв мою сімку, вставив у свій телефон, подзвонив колезі, що сиділа поруч, і взнав мій номер. Поповнили. Заодно я нарешті запитала, за яким номером дізнаватися про залишок на рахунку.
А потім ще й з'ясувала, що не треба змінювати сімку ( і номер), щоб підключити мобільний інтернет.
Заплатила 10 є. ( ну не гади -Київстар?) і отримала 1 Гб нормального інету.
Я ще вдома про це думала, але ж пропозиція Київстару здавалась дешевшою, і якби я не використала свою суму в роумінгу, мені б їх вдома на рік вистачило.
Вік живи -вік учись.
А суржик -вєлікоє дєло!
Р.S. А ще вчора мій чоловік, доки я відлучилась на 15-20 хв. навчав двох мусульманських жіночок користуватися прачечною самообслуговування, на "чистейшем испанском языке", а більше жестами. Головне- вони його зрозуміли, принаймні одна, та, що сказала " грасіас" , бо друга сказала "сенк ю".
Але про прачечну буде пост з фото, коли повернусь додому.
Я туди закинула ( страшно подумати) 350 грн., бо мене цікавив інтернет, а він в день коштує 35 грн., ліміт 100 Мб. Я не розраховувала на щоденне користування, але мала 2 цілі -навігацію ( бо в режимі офлайн на картах гугла не можна вибрати опцію "уникати платних доріг") , і іноді переклад, бо поки що жоден з офлайн-словників мені не сподобався.
І ще, якби мені тут довелось подзвонити чоловіку ( або навпаки, він мені), то і той, хто дзвонить, і той, що приймає, заплатили б по 20 грн. Дорого, але ж буває, що дуже треба.
І от після виїзду з Валенсії ми трохи заблукали, бо та тьотя, що "сидить" в супутнику, намагалась вивести нас на платну дорогу, а ми не хотіли, але чомусь і на свою добре знайому безплатну не потрапили.
Знайшли місце, де можна стати, і вирішили підключити інтернет від Київстар. Ага, якраз! Де сядеш, там і злізеш. Навіть натяку нема.
Вибрались ми своїми силами. Думаємо: "Ладно, тут якесь село, може в Гандії ловитиме". Але ні в Гандії, ні в Денії ніякого інету. Перевіряю сьогодні рахунок, а там поменшало приблизно на 70-80 грн. Хіба не свинство! За що?
Пішли ми вчора в іспанський Водафон ( не плутати з нашим, колишнім МТС, нічого спільного, крім назви, сімки різні). В мене є іспанська сімка. Хочу поповнити на 5 є., і згадую, що не знаю свого номера, він на квартирі, в блокноті.
Пишу смс дочці, а вона така зайнята на роботі, що й відповісти не може.
Питаю в співробітника офісу чи говорить англійською, показує пальцями, що літл ( мало). Кажу, що я теж літл, порозуміємось. Але слова "поповнити", "залишок на рахунку" і деякі інші я знаю лише іспанською.
Так і спілкувались. Хай живе іспансько-англійський суржик!
Він вийняв мою сімку, вставив у свій телефон, подзвонив колезі, що сиділа поруч, і взнав мій номер. Поповнили. Заодно я нарешті запитала, за яким номером дізнаватися про залишок на рахунку.
А потім ще й з'ясувала, що не треба змінювати сімку ( і номер), щоб підключити мобільний інтернет.
Заплатила 10 є. ( ну не гади -Київстар?) і отримала 1 Гб нормального інету.
Я ще вдома про це думала, але ж пропозиція Київстару здавалась дешевшою, і якби я не використала свою суму в роумінгу, мені б їх вдома на рік вистачило.
Вік живи -вік учись.
А суржик -вєлікоє дєло!
Р.S. А ще вчора мій чоловік, доки я відлучилась на 15-20 хв. навчав двох мусульманських жіночок користуватися прачечною самообслуговування, на "чистейшем испанском языке", а більше жестами. Головне- вони його зрозуміли, принаймні одна, та, що сказала " грасіас" , бо друга сказала "сенк ю".
Але про прачечну буде пост з фото, коли повернусь додому.