© Це було вчора увечері.
+ Перевод на русский язык (ниже)
*
© На дачі ціла галявина дельфініума однорічного радувала мене цвітінням дуже довго, та всьому колись настає кінець. Відцвіла, засохла. Я назбирала насіння, яке ще не встигло само повискакувати у пошуках нового місця проживання, а сухе бадилля заходилася виривати з корінням. А галявинка така собі нічогенька. Довгенько я з нею вовтузилася. Вже і смеркати почало.
Аж ось із-за бугра показався тонесенький краєчок Місяця. Потім Місяць швиденько (як тільки міг) почав підніматися на небо. Такий величезний, яскравий. Я йому посміхнулася і сказала: " Привіт ! "
Місяць також привітався і сказав : " Вже скоро буде зовсім темно, Ніч випустила свою Темряву поблукати вашими краями. Тож я посвічу тобі, щоб ти закінчила те що задумала ! ;)"
Тільки но я подякувала Місяцю, як Ніч почала мене проганяти з грядки в хату, каже : " Іди вже в хату ! Досить тобі, тут колупатися ! І не заважай Місяцю ! Не відволікай його від важливої справи - світити всім людям поки моя Темрява розважається ! Давай, давай ! Хутко звідси ! "
Сперечатися з Ніччу я не стала. Попленталася потихеньку в хату. А Місяць освічував мені доріжку до порога.
Зайшла я в хату, гнянула у вікно, а Місяць з неба дивився на мене і посміхався. Великий, яскравий, сяючий. ;)
=============
© Это было вчера вечером.
*
© На даче целая поляна дельфиниума однолетнего радовала меня цветением очень долго, но всему когда-то наступает конец. Отцвела, засохла. Я собрала семена, которые еще не успели повыскакивать в поисках нового места жительства, а сухую ботву принялась вырывать с корнем. А полянка такая ничего себе. Долго я с ней возилась. Уже и смеркаться начало.
И вот из-за бугра показался очень тонким краешек Месяца. Затем Месяц быстро (как только мог) начал подниматься на небо. Такой огромный, яркий. Я ему улыбнулась и сказала: "Привет!"
Месяц также поприветствовался и сказал: "Уже скоро будет совсем темно, Ночь выпустила свою Тьму побродить вашими краями. Поэтому я посвечу тебе, чтобы ты закончила то, что задумала ;)"
Как только я поблагодарила Месяцу, как Ночь начала меня прогонять с грядки в дом, говорит: "Иди в дом ! Достаточно тебе, здесь ковыряться ! И не мешай Месяцу ! Не отвлекай его от важного дела - светить всем людям пока моя Тьма развлекается ! Давай, давай ! Быстро отсюда ! "
Спорить с ночью я не стала. Поплелась потихоньку в дом. А Месяц просвечивал мне дорожку к порогу.
Зашла я в дом, гнянула в окно, а Месяц с неба смотрел на меня и улыбался. Большой, яркий, сияющий.
Фото: olga_den_f
Crossposts: https://olga-den-f.dreamwidth.org/560836.html
*
© На дачі ціла галявина дельфініума однорічного радувала мене цвітінням дуже довго, та всьому колись настає кінець. Відцвіла, засохла. Я назбирала насіння, яке ще не встигло само повискакувати у пошуках нового місця проживання, а сухе бадилля заходилася виривати з корінням. А галявинка така собі нічогенька. Довгенько я з нею вовтузилася. Вже і смеркати почало.
Аж ось із-за бугра показався тонесенький краєчок Місяця. Потім Місяць швиденько (як тільки міг) почав підніматися на небо. Такий величезний, яскравий. Я йому посміхнулася і сказала: " Привіт ! "
Місяць також привітався і сказав : " Вже скоро буде зовсім темно, Ніч випустила свою Темряву поблукати вашими краями. Тож я посвічу тобі, щоб ти закінчила те що задумала ! ;)"
Тільки но я подякувала Місяцю, як Ніч почала мене проганяти з грядки в хату, каже : " Іди вже в хату ! Досить тобі, тут колупатися ! І не заважай Місяцю ! Не відволікай його від важливої справи - світити всім людям поки моя Темрява розважається ! Давай, давай ! Хутко звідси ! "
Сперечатися з Ніччу я не стала. Попленталася потихеньку в хату. А Місяць освічував мені доріжку до порога.
Зайшла я в хату, гнянула у вікно, а Місяць з неба дивився на мене і посміхався. Великий, яскравий, сяючий. ;)
=============
© Это было вчера вечером.
*
© На даче целая поляна дельфиниума однолетнего радовала меня цветением очень долго, но всему когда-то наступает конец. Отцвела, засохла. Я собрала семена, которые еще не успели повыскакивать в поисках нового места жительства, а сухую ботву принялась вырывать с корнем. А полянка такая ничего себе. Долго я с ней возилась. Уже и смеркаться начало.
И вот из-за бугра показался очень тонким краешек Месяца. Затем Месяц быстро (как только мог) начал подниматься на небо. Такой огромный, яркий. Я ему улыбнулась и сказала: "Привет!"
Месяц также поприветствовался и сказал: "Уже скоро будет совсем темно, Ночь выпустила свою Тьму побродить вашими краями. Поэтому я посвечу тебе, чтобы ты закончила то, что задумала ;)"
Как только я поблагодарила Месяцу, как Ночь начала меня прогонять с грядки в дом, говорит: "Иди в дом ! Достаточно тебе, здесь ковыряться ! И не мешай Месяцу ! Не отвлекай его от важного дела - светить всем людям пока моя Тьма развлекается ! Давай, давай ! Быстро отсюда ! "
Спорить с ночью я не стала. Поплелась потихоньку в дом. А Месяц просвечивал мне дорожку к порогу.
Зашла я в дом, гнянула в окно, а Месяц с неба смотрел на меня и улыбался. Большой, яркий, сияющий.
Фото: olga_den_f
Crossposts: https://olga-den-f.dreamwidth.org/560836.html