*
© Ідучи парком ім. Горького, я помітила на газоні поодаль доріжки групку якихось невеликих деревець, вкритих чорними ягодами. Влітку вони якось не привернули мою увагу, а зараз листя з них уже опало, і напевно, давно, тому що садівники вже встигди його вигребти і прибрати. Тож яке було листя на тих деревцях - уявлення не маю. А ягоди висять, тож я їх і сфотографувала.
Фото: olga_den_f
Фото: olga_den_f
Коли йшла до тих дерев, просто по газону, до мене з усіх сторін почали сходитися граки і галки. Підійшли до мене, подивилися, і пішли геть. А після того, як я сфотографувала ягоди на вітах дерев, прилетіла синичка, всілася на гілку, потім перелетіла на другу, а потім почала перелітати з гілки на гілку все ближче до мене. Коли вона всілася на найближчу до мене гілку, і почала мене роздивлятися, я підставила їй долоню. Вона одразу хутко стрибнула мені на руку, міцьно вчепилася своїми пальчиками за мій палець, і почала роздивлятися мою долоню, ніби запитуючи :
- А гостинчика нема ?
- Нема, - відповіла я подумки. Хіба ж я знала що тут такі товариські синиці живуть, що сідають просто в жменю. ;))) Наступного разу обов'язково візьму гостинці і для синиць, не тільки волоські горіхи для білок. ;)))
А це та синичка.
Фото: olga_den_f
Фото: olga_den_f
11.12.2020. ; парк ім. Горького ; Харків.
Crossposts:
https://olga-den-f.dreamwidth.org/517214.html