© Віз як дрова.
*
© Їхала в маршрутці. Дорогою було таке враження, що вона от-от розпадеться на труски. Перекошена на один бік, на поворотах складалося таке враження, що вона от-от ляже на той бік, на який вона нахилена. Вона і торохтіла, і цокотіла, а гальма так скреготали, як у голівудських фільмах жахів. Їхати потрібно було 1 годину.
А водій не засмучувався. Він з янгольською посмішкою на кожній зупинці голосно запитував : "На зупиночці виходять ?" Якщо ніхто не відгукувався, то він швиденько пролітав зупинку. А коли під час руху треба було згідно ситуації трохи пригальмувати, то водій гальмував так, що люди з задньої площадки летіли аж до водія. А коли на водія починали кричати : "Що ж ти робиш ? Ти ж нас як дрова везеш !!!", водій знову мило посміхався і спокійно вибачався : "Пробачте, будь ласочка !". І так разів 100 за поїздку.
А ще, майже пів путі, водій постійно змагався з другою маршруткою. Ці дві маршрутки, десь починаючи з середини дороги, постійно обганяли одна одну. Якщо одна з них зупинялася на зупинці, а друга їхала далі, то та яка зупинялася, потім щодуху мчала щоб наздогнати і обігнати ту, яка не зупинялася. Люди були в шоці, а водій спокійний як удав, насолоджувася їздою з милою посмішкою.
Слава богу доїхали цілими. Водія запам'ятала. Більше до нього в маршрутку не зайду ніколи. Краще пішки піду. ;)))
Crossposts: https://olga-den-f.dreamwidth.org/474311.html
© Їхала в маршрутці. Дорогою було таке враження, що вона от-от розпадеться на труски. Перекошена на один бік, на поворотах складалося таке враження, що вона от-от ляже на той бік, на який вона нахилена. Вона і торохтіла, і цокотіла, а гальма так скреготали, як у голівудських фільмах жахів. Їхати потрібно було 1 годину.
А водій не засмучувався. Він з янгольською посмішкою на кожній зупинці голосно запитував : "На зупиночці виходять ?" Якщо ніхто не відгукувався, то він швиденько пролітав зупинку. А коли під час руху треба було згідно ситуації трохи пригальмувати, то водій гальмував так, що люди з задньої площадки летіли аж до водія. А коли на водія починали кричати : "Що ж ти робиш ? Ти ж нас як дрова везеш !!!", водій знову мило посміхався і спокійно вибачався : "Пробачте, будь ласочка !". І так разів 100 за поїздку.
А ще, майже пів путі, водій постійно змагався з другою маршруткою. Ці дві маршрутки, десь починаючи з середини дороги, постійно обганяли одна одну. Якщо одна з них зупинялася на зупинці, а друга їхала далі, то та яка зупинялася, потім щодуху мчала щоб наздогнати і обігнати ту, яка не зупинялася. Люди були в шоці, а водій спокійний як удав, насолоджувася їздою з милою посмішкою.
Слава богу доїхали цілими. Водія запам'ятала. Більше до нього в маршрутку не зайду ніколи. Краще пішки піду. ;)))
Crossposts: https://olga-den-f.dreamwidth.org/474311.html